Haunting Ground — відеогра в жанрі survival horror, розроблена японською командою Capcom для консолі PlayStation 2. У Японії гра вийшла під назвою Demento () 21 квітня 2005 року, а міжнародний реліз відбувся 29 квітня того ж року.
Головною героїнею є Фіона Беллі — дівчина, яка після автомобільної аварії опиняється замкненою в підземеллі загадкового готичного замку. Досліджуючи замок, вона намагається з'ясувати обставини свого викрадення та втекти, уникаючи переслідування мешканців замку. Важливу роль у грі відіграє білий пес Х'юї, який допомагає Фіоні досліджувати територію, знаходити предмети та захищатися від ворогів.
Ігрова механіка Haunting Ground належить до жанру survival horror від третьої особи з елементами квесту. Основний акцент у ґеймплеї зроблено на дослідженні локацій, розв'язанні головоломок і втечі від переслідувачів. Гравець безпосередньо керує головною героїнею Фіоною Беллі, а також віддає команди її собаці-компаньйону — білому швейцарському вівчару Х'юї. Гра має чимало спільних механік із Clock Tower 3 (2002), духовним спадкоємцем якої вона вважається.
На відміну від більшості представників жанру, Фіона не має повноцінної бойової системи, тому протидія ворогам зводиться переважно до їх ухилення або використання елементів довкілля для їх сповільнення. Персонажка може бігати, присідати, ховатися та взаємодіяти з предметами. Вона здатна завдавати слабких ударів ногою або штовхати ворогів тулубом, проте це не завдає значної шкоди.
Тривалий біг та фізичні атаки витрачають витривалість Фіони. У разі виснаження вона сповільнюється або на деякий час повністю зупиняється, що критично ускладнює втечу від мешканців замку. Рівень витривалості відновлюється з часом або за допомогою спеціальних предметів. Вороги орієнтуються на слух і зір, змушуючи гравця постійно маневрувати, шукати схованки або застосовувати пастки в інтер'єрі.
У грі діє система паніки, що відображає психологічний стан Фіони. Вона зростає під час контакту з переслідувачами та потрапляння в небезпечні ситуації. У разі досягнення критичного рівня дівчина впадає в стан паніки: екран розмивається та втрачає кольори, керування персонажкою ускладнюється (она може спотикатися чи довільно бігти), а її вразливість до атак суттєво підвищується.
Важливу роль у ґеймплеї відіграє пес Х'юї. Гравець може віддавати йому різноманітні команди: атакувати або затримувати ворогів, шукати заховані предмети й перевіряти потенційно небезпечні об'єкти. Х'юї також залучений до розв'язання багатьох головоломок. Ефективність дій пса залежить від системи лояльності: гравець може хвалити, гладити або годувати Х'юї за виконання команд та для підвищення довіри, або напроти вичитувати за неслухняність, ігнорувати чи взагалі бити. З дресуванням собаки не слід перегинати палицю, бо від його відношення до Фіони залежить фінал гри.
Під час дослідження замку Фіона знаходить різноманітні предмети для відновлення здоров'я та витривалості, створення пасток, а також для розв'язання головоломок. Окремою механікою є система алхімії, яка дає змогу виготовляти унікальні предмети й боєприпаси шляхом поєднання знайдених інгредієнтів у спеціальних алхімічних машинах.
Сюжет 18-річна студентка Фіона Беллі потрапляє у автомобільну аварію разом із батьками, Уго та Айлою. Вона прокидається у підземеллі старовинного замку і не пам'ятає подій катастрофи. Звільнившись з незапертої клітки, дівчина шукає вихід, але натомість знаходить вірного компаньйона — білу швейцарську вівчарку Х'юї. Невдовзі з'ясовується, що Фіона є носієм «Азоту» () — рідкісного алхімічного есенціального елемента, необхідного деяким мешканцям замку для здобуття безсмертя та створення життя.
Першим переслідувачем дівчини стає Дебілітас, розумово відсталий гігант-садівник, який сприймає героїню як живу ляльку. Після перемоги над ним на шляху Фіони постає Даніелла — емоційно холодна покоївка-гомункул, яка хоче вбити дівчину, бо заздрить здатності її здібності відчувати біль, радощі та мати дітей через, на її думку, цей «Азот». Наступним ворогом виявляється наглядач замку Ріккардо. Вправно володіючи кременевим пістолем, він ховає обличчя під каптуром, а згодом викриває, що є клоном батька Фіони, Уго. Рікардо розповідає, що саме він спричинив автомобільну аварію, яка призвела до загибелі батьків Фіони, заради помсти Уго і планує використати «Азот» з Фіони для власного відродження та досягнення безсмертя. Проте за допомогою Хьюї дівчина перемагає Рікардо, після чого продовжує пошуки виходу із замку.
Остаточним антагоністом стає глава замку Лоренцо, старий чоловік, який на початку гри вдає із себе союзника. Насправді він виявляється творцем Уго та Рікардо, що також прагне заволодіти «Азотом» Фіони, щоб продовжити власне життя. Він переслідує дівчину у декількох формах: як немічний дід, як омолоджений завдяки тілу Ріккардо алхімік і, зрештою, після падіння в лаву, як палючий скелет. Все ж Фіоні та Хьюї вдається втекти із замку.
Залежно від дій гравця та рівня довіри між Фіоною та Х'юї, гра має три основні фінали і один секретний. Перші два фінали схожі між собою: у обох Фіона покидає замок, але з тою різницею, що якщо гравець збереже життя Дебілітасу, той сам мирно випустить героїв за ворота. Однак, якщо стосунки з собакою були поганими, Х'юї не прийде на допомогу у вирішальний момент, що призведе до трагічного фіналу та перемоги Ріккардо. При повторному проходженні гри також відкривається секретна альтернативна розв'язка з достроковою втечею.
Персонажі Фіона Беллі (, ) Озвучення: Корнелія Хейз О'Герліхі; акторка захоплення руху: Ясуе Сато. Головна героїня гри, 18-річна студентка. Фіона — інтровертна, але доброзичлива дівчина. Вона не відзначається високою фізичною підготовкою, проте має високий інтелект і захоплюється музикою. На початку історії Фіона вперше за довгий час зустрічається з батьками, але під час спільної поїздки автомобіль потрапляє у важку аварію. Батьки дівчини гинуть, а її саму, єдину вцілілу, викрадають і ув'язнюють у незнайомому старовинному замку. Прийшовши до тями, Фіона дізнається від слуги, що вона є спадкоємицею цього місця.
Х'юї (, ) Чотирирічний білий швейцарський вівчар. Фіона знаходить його прикутим та звільняє, після чого пес стає її постійним супутником. Х'юї був домашнім собакою, про що свідчить ім'я на його нашийнику. Він допитливий і грайливий, але водночас дуже розумний, завдяки чому неодноразово рятує дівчину від смертельної небезпеки. Ґеймплейна поведінка Х'юї напряму залежить від рівня його довіри до Фіони. За низької лояльності пес ігнорує накази або реагує на них із запізненням, а за критично низького показника може навіть напасти на дівчину. Якщо до певного сюжетного моменту стосунки з компаньйоном залишаться на мінімальному рівні, гра завершиться передчасним фіналом. Натомість за високого рівня довіри Х'юї діє самостійно й максимально ефективно.
Дебілітас (, ) Озвучення: Лекс Ленґ; актор захоплення руху: Дзіро Сато (). Велетень-садівник у замку та перший переслідувач Фіони. Дебілітас — невдалий гомункул, створений Ріккардо, який через недосконалість експерименту має недорозвинений інтелект і не вміє розмовляти. Одержимий ляльками, він сприймає дівчину як нову іграшку й починає полювання на неї. Водночас він релігійний і шанує статую Богині в капличці замку; загнавши туди Фіону, він — після поразки — починає асоціювати її з божеством і припиняє переслідування. Рішення гравця зберегти життя Дебілітасу чи вбити його впливає на подальший розвиток сюжету та розгалуження фіналів гри.
Даніелла (, ) Озвучення: Мойра Керк; акторка захоплення руху: Лі Дань. Мовчазна покоївка замку з ляльковою зовнішністю та другий переслідувач Фіони. Спочатку Даніелла не виявляє ворожості — вона приносить Фіоні одяг та готує їжу, проте згодом її поведінка різко змінюється. Через майже механічні рухи Даніелла не здається людиною. Вона й сама переконана є «невдалим гомункулом, створеним Лоренцо». Проте насправді вона дівчина, яку, як і Фіону, колись викрали та ув'язнили. Унаслідок експериментів, препаратів та психологічного тиску вона майже повністю втратила пам'ять, а також здатність відчувати біль і смак. Ці тортури позбавили також можливості мати дітей, через що Лоренцо та Ріккардо визнали її непридатною для алхімічних досліджень, перетворили на безправну служницю. Попри привабливу зовнішність, дівчина відчуває глибоку огиду до власного тіла: відображення в дзеркалі викликає в неї напади божевілля й люті. Зрештою божевілля остаточно опановує Даніеллу, і вона починає полювання на Фіону з кочергою чи уламком скла. На оглядовому майданчику її протрикає величезна скляна шибка зі стелі. Перед смертю Даніелла вперше відчуває біль, усвідомлює свою людську природу й помирає з умиротвореною посмішкою.
Ріккардо Ауреолус Беллі (, ) Озвучення: Ґреґ Елліс; актор захоплення руху: Наото Такенака. Таємничий управитель замку. Спочатку він постійно ховає під каптуром обличчя, бо виглядає майже точною копією батька Фіони. Ріккардо, як і Уго, є одним із клонів, створених Лоренцо. Проте через незавершений «Азот» у тілі він швидко старіє та має вкрите тріщинами обличчя. Повставши проти Лоренцо, який вважав його «невдалим експериментом», Ріккардо усунув творця й став фактичним господарем маєтку. Ріккардо — жорстокий і холоднокровний чоловік, який без вагань застосовує силу та жорстоко знущається з служниці Даніелли, попри її покірність. Саме Ріккардо влаштував аварію, убив батьків Фіони та викрав дівчину. Спочатку його метою був Азот Уго, але дізнавшись, що есенція перейшла до Фіони, він змінює план: Ріккардо прагне використати її лоно для власного переродження. Спочатку він намагається здобути прихильність дівчини, вдаючи гостинність, а після її відмови починає полювання. На вершині водонапірної вежі він заганяє Фіону в кут, проте завдяки нападу Х'юї падає з висоти й гине. Саме Ріккардо спіймав і зв'язав Х'юї на території замку перед подіями гри. Собака завдав йому чимало клопоту, крадучи алхімічні інгредієнти, через що Ріккардо відчуває до нього особливу ненависть. На відміну від інших переслідувачів, під час сутичок він може цілеспрямовано атакувати не лише Фіону, а й Х'юї.
Лоренцо Ауреолус Беллі (, ) Озвучення: Робін Аткін Даунс (у молодості), Енн Райтел (у старості); актор захоплення руху: не вказаний. Загадковий 90-річний дід у інвалідному візку, який надсилає Фіоні записки з підказками для втечі. Лоренцо є 13-м клоном середньовічного алхіміка Ауреолуса. Він мав відійти від справ після створення 14-го клону — Уго (батька Фіони). Проте втеча Уго із замку змусила Лоренцо створити нового клону, Ріккардо. Цей експеримент виявився невдалим, а сам Ріккардо незабаром усунув творця від управління маєтком. Дізнавшись про прибуття Фіони з чистим «Азотом», Лоренцо удає союзника, щоб заволодіти субстанцією. Після того як Фіона перемагає Ріккардо й прибуває до «Будинку Істини», Лоренцо скидає маску й починає переслідувати дівчину. Спочатку здається, що він гине, потрапивши під камнедробарку. Але ні. Алхімік виживає, поглинувши залишки Азоту з мертвого Ріккардо, Лоренцо повністю омолоджується та здобуває надприродні здібності. Лоренцо заступає Фіоні шлях до втечі, але дівчина скидає його в плавильну піч. Навіть після цього його палаючий скелет переслідує героїню до самого виходу з замку, де остаточно розпадається на попіл.
Гомункули (, ) Штучні людиноподібні істоти, створені Ріккардо під час ранніх алхімічних дослідів. Усі вони є невдалими експериментами (досконалі зразки він знищив через власні комплекси). Більшість дорослих гомункулів безцільно блукають замком, стогнуть або повторюють одну дію і без провокацій не атакують. Проте їхні зародки у вигляді потворних немовлят вкрай агресивні: вони чіпляються за ноги Фіони, викликаючи паніку, та гучно верещать, привертаючи увагу поточного переслідувача.
Уго Ауреолус Беллі (, ) Озвучення: Ґреґ Елліс; актор захоплення руху: не вказаний.