Ян Рекер

Ян Рекер (, 3 червня 1948, Ейндговен) — нідерландський футбольний тренер та спортивний функціонер.

Тренерська кар'єра

Початок кар'єри

Ян Рекер займався футболом у юнацькій команді «Ейндговена», однак до першої команди клубу так і не потрапив. У 20-річному віці він був змушений завершити активні виступи через хронічну травму коліна.. На той час Рекер виступав за аматорський клуб ЛЕВ. Після завершення ігрової кар'єри 1969 року Рекер розпочав тренерську діяльність, очоливши юнацьку команду «Віллема II». Через два роки він перейшов до академії ПСВ, де працював із молодіжними командами, а згодом став директором академії.

1977 року Рекер залишив ПСВ і став асистентом головного тренера «ВВВ-Венло» Роба Бана. Через рік ПСВ запропонував йому повернутися на посаду асистента. Рекер отримав дозвіл залишити «ВВВ», за умови, що сам знайде гідного наступника. Він познайомив клуб із Сефом Вергоссеном, після чого перейшов до ПСВ.

ПСВ

1978 року Рекер став асистентом головного тренера ПСВ Кеса Рейверса. На початку 1980 року керівництво клубу повідомило Рейверса, що його контракт, чинний до 1983 року, буде розірвано після завершення сезону. Рейверс вирішив залишити посаду вже в січні, після чого Рекер тимчасово очолив команду до кінця сезону. ПСВ завершив чемпіонат на третьому місці, пропустивши вперед «Аякс» та «АЗ'67». Влітку головним тренером став Тейс Лібрегтс, який прийшов з «Ексельсіора» (Роттердам), а Рекер повернувся до роботи асистентом.

Після переходу Лібрегтса до «Феєнорда» 1983 року Рекера, якому на той час було лише 35 років, призначили головним тренером ПСВ. Його асистентом став Гус Гіддінк, якого Рекер запросив із «Де Графсхапа». Перші два сезони під керівництвом Рекера ПСВ двічі завершував чемпіонат на другому місці. Після невдалого сезону 1984/85 клуб призначив Ганса Краая-старшого технічним директором. Відносини між Рекером і Краєм швидко загострилися, оскільки технічний директор активно втручався у справи першої команди. У січні 1986 року Рекер підписав контракт із «ВВВ-Венло», залишивши ПСВ.

Водночас сезон 1985/86 став для ПСВ успішним, команда, у складі якої працювали Рекер і Гіддінк, а Край відповідав за технічне керівництво, здобула чемпіонство Нідерландів. Після відходу Рекера головним тренером ПСВ став його колишній асистент Гіддінк.

«ВВВ-Венло»

1986 року Рекер повернувся до «ВВВ-Венло» як технічний директор і головний тренер. Він уклав дворічний контракт із пунктом, за яким міг залишити клуб у разі його вильоту з найвищого дивізіону. Під його керівництвом команда виступила значно краще за очікування: замість боротьби за виживання двічі поспіль завершила сезон на п'ятому місці в Ередивізі.

У грудні 1986 року Рекер пообіцяв футболістам, що в разі перемоги над «Феєнордом» на виїзді пішки повернеться додому. Після перемоги «ВВВ-Венло» з рахунком 3:0 він дотримав слова та подолав близько 83 км від Роттердама до свого будинку у Вессемі. Подорож тривала 16 годин.

«Рода»

На початку 1988 року Рекером зацікавилися кілька клубів, зокрема «Андерлехт» і «Стандард» (Льєж). Зрештою він очолив «Роду», яка забезпечила його перехід завдяки фінансовій підтримці мецената Нола Гендрікса. Рекер наполіг, щоб над головним тренером не було призначено технічного менеджера, що було пов'язано з його негативним досвідом роботи з Краєм у ПСВ. Унаслідок цього технічний директор Роб Бан залишив «Роду». Контракт Рекера був розрахований на три роки.

У перших двох сезонах під його керівництвом «Рода» двічі посідала п'яте місце в Ередивізі. У сезоні 1988/89 команда також дійшла до чвертьфіналу Кубка володарів кубків УЄФА. Там команда поступилася софійському ЦСКА «Середец» у серії післяматчевих пенальті за загального рахунку 4:4. Після першого, виїзного матчу Рекера було дискваліфіковано УЄФА на два матчі через звинувачення у провокуванні домашніх уболівальників. За результатами успішних виступів контракт Рекера продовжили ще на п'ять років.

На початку сезону 1989/90 «Рода» після перших десяти турів очолювала турнірну таблицю Ередивізі, а на зимову перерву пішла на другому місці. Однак у третьому сезоні результати погіршилися. Команда рано вибула з Кубка УЄФА після протистояння з «Монако», а виступи в чемпіонаті виявилися невдалими. Між Рекером і Гендріксом виник конфлікт через втручання останнього в трансферну політику клубу. Зокрема, Гендрікс продав ключових футболістів Йона ван Луна до «Андерлехта» та Генка Фрейзера до «Феєнорда», тоді як Рекер не погоджувався із запропонованими замінами. 5 лютого 1991 року він вирішив подати у відставку, однак клуб спочатку не прийняв його заяву. Наступного дня Рекер оголосив, що завершить сезон у Керкраде, але влітку залишить клуб. У квітні «Рода» оголосила Адрі Костера його наступником, після чого Рекер зміг без штрафних санкцій розірвати контракт. Сезон команда завершила на десятому місці, а також дійшла до півфіналу Кубка Нідерландів.

Попри інтерес з боку «Феєнорда» та «Мехелена», у сезоні 1991/92 Рекер не знайшов нового клубу.

«Віллем II» Наприкінці жовтня 1991 року Рекер очолив «Віллем II», змінивши Піта де Віссера. Спочатку він підписав контракт до завершення сезону, але згодом угоду продовжили. Під керівництвом Рекера клуб послідовно посів 12-те, 10-те та восьме місця в Ередивізі. На початку сезону 1994/95 «Віллем II» призначив Тео де Йонга польовим тренером, щоб Рекер міг більше зосередитися на технічних питаннях клубу.

У жовтні 1994 року Рекер оголосив, що після завершення сезону залишить клуб. Рекер завершив свій четвертий сезон у Тілбурзі на сьомому місці. Після поразки «Віллема II» від «Дордрехта» з рахунком 0:3 у березні 1995 року Рекер вирішив залишити команду достроково.

«МВВ»

Улітку 1995 року Рекер очолив «МВВ Маастрихт», який напередодні вилетів до Еерстедивізі. Перед початком сезону він уклав трирічний контракт. Початок роботи в Маастрихті виявився невдалим. Після дев'яти турів команда не здобула жодної перемоги та перебувала на останньому місці турнірної таблиці. У грудні 1995 року Рекер раптово припинив тренерську діяльність через серйозні проблеми зі спиною, у нього були сильно зношені чотири хребці. Він вирішив залишити тренерську роботу за рекомендацією лікарів. Його наступником у Маастрихті став асистент Франс Кервер.

Адміністративна діяльність

Coaches Betaald Voetbal 1990 року з ініціативи Рекера кілька тренерів професійного футболу Нідерландів зібралися для обговорення розвитку футболу. Одним із результатів зустрічі стала ідея створення окремої професійної спілки, яка представляла б інтереси тренерів професійного футболу. На думку тренерів, тодішня профспілка VVON, що представляла всіх футбольних тренерів, недостатньо враховувала специфічні проблеми наставників професійних клубів.

У березні 1991 року тренери заснували організацію Coaches Betaald Voetbal (CBV), яка спочатку діяла під егідою VVON. Першу виконавчу раду сформували Рекер, Ганс Вестергоф та Лео Бенхаккер, які на той час працювали тренерами «Гронінгена» та «Аякса». Офіційне заснування профспілки CBV відбулося в січні 1992 року. Рекер увійшов до її виконавчої ради як секретар і скарбник. Головою став Тео Вонк, а віцепрезидентом Луї ван Гал. Згодом ван Гал змінив Вонка на посаді президента, а Вестергоф став віцепрезидентом.

1995 року Рекер став директором CBV і залишався на цій посаді до 2007 року. Під час керівництва організацією він вступав у конфлікти з окремими її членами. 1999 року CBV виключила Ко Адріансе після його образливих висловлювань на адресу Франка Райкарда в інтерв'ю. 2001 року аналогічні санкції було застосовано до Ад де Моса через його глузливі висловлювання про Луї ван Гала.

2006 року Рекер конфліктував із ван Галом, який неодноразово критикував головного тренера збірної Нідерландів Марко ван Бастена. Після того як CBV винесла ван Галу догану, він залишив організацію. Після відставки Рекера 2007 року йому за заслуги було присвоєно почесне звання «посла» CBV. Раніше цієї почесної посади удостоїлися Гус Гіддінк та Лео Бенхаккер.

Генеральний директор ПСВ

У липні 2007 року Рекер залишив CBV і повернувся до ПСВ, де став першим генеральним директором клубу. Він змінив Фрітса Схойтему, після чого структура управління ПСВ була перебудована: посаду голови правління скасували, а замість неї запровадили систему ради директорів та генерального директора.

На початку сезону 2007/08 ПСВ витратив близько 15,4 млн євро на трансфери Денні Куверманса, Данко Лазовича та Балажа Джуджака, водночас продавши Аруна Коне за 12 млн євро. У вересні клуб було виключено з Кубка Нідерландів після того, як у матчі проти молодіжної команди «Геренвена» на поле вийшов дискваліфікований Мануел да Кошта. Рекер назвав цю помилку «неприпустимою» та ініціював внутрішнє розслідування.

У жовтні 2007 року головний тренер Рональд Куман залишив ПСВ заради роботи у «Валенсії». На перші матчі команду очолив асистент Ян Воутерс, після чого Рекер запросив Сефа Вергоссена як виконувача обов'язків головного тренера, а його асистентом став Двайт Лодевегес. Вергоссена було обрано після того, як кандидати Мартін Йол та Фред Руттен не погодилися очолити команду. ПСВ у підсумку став чемпіоном Нідерландів сезону 2007/08, виступав у Лізі чемпіонів та дійшов до чвертьфіналу Кубка УЄФА. За підсумками сезону клуб отримав чистий прибуток у розмірі 29,4 млн євро.

Одночасно Рекер опинився в центрі внутрішнього конфлікту навколо впливу футбольного агента Владо Лемича. Лемич мав тісні зв'язки з технічним директором Стан Валксом, скаутом Пітом де Віссером, колишнім тренером ПСВ Гусом Гіддінком, Рональдом Куманом та низкою футболістів, серед яких був воротар Еурелью Гомес. Завдяки його контактам ПСВ раніше здійснив трансфери таких футболістів, як Матея Кежман та Алекс. Після приходу до клубу Рекер намагався обмежити вплив Лемича, що спричинило протистояння з його союзниками. Після чемпіонського сезону 2007/08 Гомес публічно виступив проти Рекера, заявивши, що в разі збереження генерального директора залишить клуб. Валкс звинуватив Рекера у недбалості, а де Віссер подав у відставку. За підтримки ради директорів Рекер звільнив Валкса та заборонив Лемичу відвідувати територію ПСВ. Згодом Гомеса продали до «Тоттенгем Готспур».

Критики Рекера були також серед працівників клубу. Тренер воротарів Йоп Гіле був змушений залишити ПСВ після призначення Губа Стевенса, а Ервін Куман очікував на посаду асистента, однак не отримав її. Улітку 2008 року ПСВ продав Джефферсона Фарфана та Гомеса за загальну суму близько 19 млн євро. Натомість клуб придбав Ола Тойвонена, Стефа Нейланда, Андреаса Ісакссона та Еріка Пітерса приблизно за 13,3 млн євро.

Сезон 2008/09 розпочався для ПСВ невдало: команда рано вибула з Ліги чемпіонів та Кубка Нідерландів, а на зимову перерву пішла лише четвертою в чемпіонаті. Рекер і Стевенс зазнавали критики з боку вболівальників, які вимагали їхньої відставки, проте рада директорів продовжила підтримувати генерального директора. У січні 2009 року Стевенс залишив посаду, а Рекер призначив Лодевегеса виконувачем обов'язків головного тренера до кінця сезону. ПСВ завершив чемпіонат на четвертому місці та не потрапив до Ліги чемпіонів. У квітні 2009 року Рекер підписав контракт із Фредом Руттеном, який став новим головним тренером ПСВ. Улітку клуб придбав Орландо Енгелара та Станіслава Манолева приблизно за 7,1 млн євро, тоді як Данко Лазовича було продано за 5 млн євро.

24 грудня 2009 року Рекер оголосив про свій майбутній відхід із посади генерального директора. Хоча рада директорів пропонувала продовжити контракт, він відмовився та вирішив залишити клуб після завершення чинної угоди в липні 2010 року. Однією з причин стала незгода з рішенням ради директорів звільнити комерційного директора Марсела ван ден Бундера без консультацій із ним. Останні три місяці роботи в ПСВ Рекер займався передачею справ своєму наступнику Тіні Сандерсу.

Титули і досягнення Чемпіон Нідерландів (1): ПСВ: 1985/86

Примітки

Посилання