Еміль Шох (; 11 травня 1862, Нюрнберг — 20 квітня 1916, Мюнхен) — німецький воєначальник, генерал-майор Баварської армії.
Біографія Його прадідом був швейцарський революціонер Йоганн Фелікс Шох (1768–1817), якого було засуджено до страти. Його дідом був Йоганн Ергард Шох (1788–1839), керуючий військовим кінним заводом Штайнгаден. Він був сином Карла Вільгельма Шоха (1821–1868), оберста Баварського генерального штабу, та його дружини Марії, уродженої Гейманн, з Нюрнберга. Його брати Густав, Альберт і Карл також стали генералами в Баварській армії.
Шох вступив до 1-го піхотного полку «Король» Баварської армії в 1881 році в званні фенріха портупеї, пройшовши шлях з кадетського корпусу. Там, 22 грудня 1883 року, він став другим лейтенантом і служив ад'ютантом у командуванні округу Пассау з 1886 по 1889 рік. Потім Шох повернувся до свого полку, став ад'ютантом батальйону, а 13 червня 1892 року був підвищений до першого лейтенанта. Як такий, він навчався у Військовій академії з 1892 по 1895 рік, що дало йому право на вищу посаду ад'ютанта. 7 листопада 1896 року, після підвищення до гауптмана, його було призначено командиром роти. На цій посаді Шох командував 8-ю ротою до 1903 року, коли його перевели до Вюрцбурга на посаду ад'ютанта 4-ї дивізії. Тимчасово отримавши звання майора, його перевели назад до 1-го піхотного полку «Король» у 1906 році, і він командував 3-м батальйоном протягом наступних двох років. Згодом, переведений до штабу та підвищений до оберстлейтенанта 8 травня 1909 року, Шох був остаточно призначений командиром полку в званні оберста в 1912 році. 18 грудня 1913 року його було призначено командиром 3-ї піхотної бригади, а 7 січня 1914 року — генерал-майором.
З початком Першої світової війни Шох та його бригада разом із 2-ю піхотною дивізією брали участь у боях у Лотарингії та Франції. Звільнений з командування 19 жовтня 1914 року, Шох був призначений до Генерального командування 1-го армійського корпусу. З 27 січня 1915 року до розформування корпусу він командував 5-ю резервною піхотною бригадою. Потім Шох недовго командував 14-ю резервною піхотною бригадою, яка брала участь у окопній війні у Фландрії та Артуа. Однак 26 березня 1915 року він був змушений залишити командування через хворобу. Згодом Шох був внесений до резервного списку. Він помер наступного року в Мюнхені.
Сім'я Шох одружився з Ерною Кестер у 1896 році, з якою у них була одна дитина.
Література
Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck’sche Verlagsbuchhandlung. München 1989. ISBN 3-406-10490-8. S. 567. Peter Genner: Nach dem Ende der Klosterherrschaft – Schweizer Revolutionäre im Pfaffenwinkel. In: Der Welf, Jahrbuch des Historischen Vereins Schongau, 2013, S. 69–192, hier: S. 157–165 (Die Familie Schoch alias Rutishauser) und Stammbaum.