Кун Діллен (, 5 жовтня 1926, Ейндговен — 24 липня 1990, Гус) — нідерландський футболіст, що грав на позиції нападника. Виступав, зокрема, за ПСВ, з яким став чемпіоном і володарем Кубка Нідерландів, а також національну збірну Нідерландів. Усього за ПСВ забив у всіх турнірах 429 голів і є рекордсменом з найбільшої кількістю голів, забитих у одному сезоні Ередивізі (43 голи).

Клубна кар'єра «Брабантія» Народився 5 жовтня 1926 року в районі Стрейп міста Ейндговен п'ятою дитиною в родині з одинадцяти дітей. У віці одинадцяти років він почав займатися футболом у юнацькій команді клубу . У 15 років, під час Другої світової війни, Діллен перейшов до ПСВ, де виступав за другу команду.

Після проходження військової служби у військово-морських силах Нідерландів на початку 1947 року він повернувся до «Брабантії». Спочатку футболіст знову виступав за другу команду, а 1 червня 1947 року дебютував в основному складі. Це відбулося вже після завершення регулярного чемпіонату, в якому «Брабантія» посіла останнє місце в Першому класі Південь II та змушена була брати участь у турнірі за збереження місця в дивізіоні.

У дебютному матчі проти «Сіттардії» Діллен відкрив рахунок, а «Брабантія» перемогла з рахунком 2:1. Загалом він забив чотири голи у чотирьох матчах перехідного турніру, допомігши команді уникнути вильоту. Водночас як центрфорвард він забивав важливі м'ячі й за другу команду в турнірі за підвищення. На початку сезону 1947/48 Діллен закріпився в основному складі на позиції нападника. 23 листопада 1947 року в дербі Північного Брабанту проти «Гелмондії» він був жорстко атакований суперником. У відповідь Діллен ударив суперника ногою, за що був негайно вилучений з поля. Його дискваліфікували на чотири матчі.

У пресі з'явилися повідомлення про можливий перехід Діллена та його одноклубника Тона Воутерса до ПСВ. Воутерс мав замінити Гаррі Трінеса в ПСВ, через що більше не потрапляв до складу «Брабантії». Діллен після завершення дискваліфікації наприкінці січня 1948 року повернувся до команди. Також його викликали до складу збірної Південних Нідерландів.

Після літньої перерви Діллен розпочав сезон 1948/49 у складі «Брабантії». Наприкінці року стало відомо, що він подав запит на перехід до ПСВ, після чого «Брабантія» більше не залучала його до матчів. 12 грудня 1948 року Діллен востаннє зіграв за клуб, забивши обидва голи своєї команди у переможному дербі проти «Де Спехтена» (2:1).

ПСВ

У віці 22 років Діллен дебютував за основну команду ПСВ 11 вересня 1949 року в першому турі сезону 1949/50. На домашньому стадіоні команда з Ейндговена розгромила «Керкраде» з рахунком 10:0. Діллен забив десятий і останній гол лише наприкінці матчу. У своєму дебютному сезоні він забив 12 м'ячів, поступившись п'ятьма голами найкращому бомбардиру команди Піту Франсену. У Першому класі Південь I ПСВ та «Лімбургія» набрали однакову кількість очок. У вирішальному матчі, який відбувся 26 березня 1950 року в Венло, ПСВ поступився 1:2 майбутньому чемпіону. Попри це, сезон завершився для Діллена здобуттям першого командного трофея. ПСВ виграв Кубок Нідерландів, перемігши у фіналі «Гарлем» з рахунком 4:3 після додаткового часу на стадіоні «Де Кейп» у Роттердамі.

Сезон 1950/51 став одним із найуспішніших у кар'єрі Діллена. Разом із ПСВ він виграв як окружний чемпіонат, так і національний чемпіонат Нідерландів. Чемпіонський титул команда оформила 30 червня 1951 року завдяки домашній перемозі над «Віллемом II» з рахунком 2:1. Особисто для Діллена сезон також став визначним: він забив 19 голів у 22 матчах чемпіонату та вперше став найкращим бомбардиром ПСВ. У чемпіонському турнірі він відзначився ще чотирма голами.

Наступний сезон 1951/52 склався для нього значно гірше. ПСВ невдало розпочав чемпіонат, програвши перші три домашні матчі. Після семи проведених ігор, у яких Діллен забив двічі, він вибув зі складу. Після двомісячної перерви нападник повернувся 20 січня 1952 року в матчі проти «Маурітса». Повернення виявилося успішним, Діллен забив три голи, а ПСВ переміг 8:2. Навесні команда долучилася до боротьби за чемпіонство, однак завершила сезон на третьому місці. Діллен забив лише вісім м'ячів.

У сезоні 1952/53 Діллен відновив свою результативність. Він зіграв у всіх 26 матчах чемпіонату та забив 15 голів, знову ставши найкращим бомбардиром ПСВ. У Першому класі D ПСВ вів боротьбу за перше місце з міським суперником,«Ейндговеном». Обидва матчі між командами завершилися внічию (2:2 та 0:0), тому вони набрали однакову кількість очок. 13 червня 1953 року на заповненому стадіоні «Де Влірт» у Гертогенбосі відбувся вирішальний матч, який ПСВ програв 1:2 і втратив чемпіонський титул. У наступному сезоні 1953/54 ПСВ та «Ейндговен» виступали в різних дивізіонах. ПСВ виграв Перший клас C, тоді як «Ейндговен» став переможцем Першого класу D. Важливу роль у чемпіонстві ПСВ відіграла результативність його нападників: Діллен забив 26 голів, а Франсен — 24. У чемпіонській групі дві ейндговенські команди знову зустрілися. ПСВ добре розпочав боротьбу, але 20 червня 1954 року зазнав домашньої поразки від «Ейндговена» з рахунком 0:4, після чого вибув із боротьби за титул. Тижнем пізніше «Ейндговен» здобув чемпіонство Нідерландів.

У середині листопада 1954 року ПСВ очолював турнірну таблицю Першого класу C, коли чемпіонат було перервано через важливі зміни в нідерландському футболі. На той момент Діллен був найкращим бомбардиром країни, забивши 15 голів у дев'яти матчах. Королівський футбольний союз Нідерландів та Нідерландська професійна футбольна асоціація об'єдналися, після чого в Нідерландах було офіційно запроваджено професійний футбол. Вже в останні вихідні листопада стартував новий чемпіонат. ПСВ став його найсильнішою командою, а Діллен знову став найкращим бомбардиром, забивши 25 голів у 26 матчах. У чемпіонському турнірі ПСВ поступився «Віллему II». Попри це, восени 1955 року клуб отримав можливість дебютувати в першому розіграші Кубка європейських чемпіонів, оскільки чемпіон Нідерландів «Віллем II» відмовився від участі. У першому раунді ПСВ зустрівся з австрійським «Рапідом». 21 вересня 1955 року в гостях у Відні ейндговенці програли 1:6, а 1 листопада в домашньому матчі перемогли 1:0 завдяки голу Піта Франсена. Діллен зіграв в обох матчах.

У сезоні 1955/56 ПСВ забив 96 голів у Головному класі B, 34 з яких припали на рахунок Діллена. Попри високу результативність, команда посіла лише четверте місце. Цей результат забезпечив ПСВ місце в новоствореній Ередивізі, яка стартувала 1956 року. 2 вересня 1956 року Діллен забив перший гол ПСВ в історії Ередивізі. У дебютному сезоні нового чемпіонату ПСВ посів шосте місце та став найрезультативнішою командою, забивши 93 голи. Діллен забив 43 з них. 43 голи Діллена в сезоні 1956/57 залишаються рекордом Ередивізі за кількістю голів одного футболіста за один сезон. Саме завдяки винятковій результативності він отримав прізвисько Het Kanon («Гармата»)De erfenis van topscorer Coen Dillen - Trouw . Особливо результативним став відрізок із 27 січня до 31 березня 1957 року, коли Діллен забив 20 голів у дев'яти матчах.

Завершення кар'єри Наступного сезону ПСВ фінішував лише десятим, однак Діллен забив 28 голів. У сезоні 1959/60 нападник отримав травму під час передсезонної підготовки та пропустив перші чотири тури. Після повернення він швидко відновив результативність і завершив чемпіонат із 31 голом. Це був його восьмий і останній титул найкращого бомбардира ПСВ. На початку наступного сезону Діллен наприкінці вересня 1960 року втратив місце в основному складі. За винятком кількох виходів на заміну, решту сезону він провів у резервній команді ПСВ, яка стала чемпіоном.

Влітку 1961 року, у віці 34 років, Діллен залишив ПСВ та перейшов до «Гелмондії»Profile - Voetbal Legends . Протягом двох сезонів він виступав у Другому дивізіоні. 15 червня 1963 року Діллен офіційно завершив кар'єру футболіста.

Виступи за збірну 19 травня 1954 року Діллен дебютував за другу збірну Нідерландів, забивши один із голів у переможному матчі проти збірної Норвегії «Б» (5:2). 30 травня того ж року Діллен дебютував у головній збірній Нідерландів у матчі проти Швейцарії. Він відкрив рахунок уже на 11-й хвилині, але Нідерланди зрештою програли 1:3.

Загалом Діллен провів за збірну Нідерландів п'ять матчів та забив чотири голи. Останній міжнародний матч відбувся у березні 1957 року проти Люксембургу у відборі до чемпіонату світуIntl career stats - EU Football.

Тренерська кар'єра Після завершення ігрової кар'єри Діллен протягом двох сезонів, у 1964—1966 роках, працював головним тренером аматорського клубу . Після цього він став тренером юнацької команди ПСВ.

Робота та особисте життя

Починаючи з 1953 року Діллен працював у компанії Philips на посаді калькулятора. Крім того, він разом із родиною проживав у квартирі над власним тютюновим магазином на Фредеріклан у Ейндговені, неподалік стадіону «Філіпс».

Його брат Кор Діллен працював у Philips та обіймав посаду директора і фінансового директора компанії. Дружину Куна звали Мієн; після його смерті вона продовжувала працювати в їхньому магазиніWeduwe Coen Dillen weer overvallen - Hart van Nederland .

Кун Діллен помер у 24 липня 1990 року у віці 63 років під час відпочинку у місті Гус в провінції Зеландія внаслідок серцевого нападу. За рік до смерті, під час святкування чемпіонства ПСВ, він уже переніс серцевий напад.

Титули і досягнення Чемпіон Нідерландів (1): ПСВ: 1950/51 Володар Кубка Нідерландів (1): ПСВ: 1949/50

Вшанування пам'яті

Діллен був почесним членом та членом заслуг ПСВ. У жовтні 2003 року на східному боці стадіону ПСВ в Ейндговені відкрили його пам'ятникOnthulling standbeelden Coen Dillen en Willy van der Kuylen - Omroep Brabant . Автором скульптури стала ЖанМаріанна Бремерс. На південному боці стадіону також було названо на його честь промена́д — Coen Dillen Promenade.

2006 року вийшла біографія футболіста Coen Dillen, Het Kanon, автором якої став Єрун ван ден Берг.

1 березня 2000 року було засновано Фонд Куна Діллена. До його керівництва, зокрема, увійшов син футболіста Роб. Фонд щороку вручає Трофей Куна Діллена найкращому бомбардиру юнацького футболу Північного Брабанту.

Примітки

Посилання