Ґризма — комбінація призми та дифракційної ґратки, розташованих таким чином, що світло з вибраною центральною довжиною хвилі проходить прямо крізь неїPalmer, C., & Loewen, E. G. (2005). Diffraction Grating Handbook Newport Corporation 2005, p.265 Retrieved 2025-07-14 . Перевага такої схеми полягає в тому, що одну й ту саму камеру можна використовувати як для знімання зображень (без ґризми), так і для спектроскопії (з ґризмою), не переміщуючи її.
Історія Дифракційну призму вперше описали 1973 року Айра Спрейг Бовен та Артур Воган у праці з викладом експерименту із застосуванням «необ'єктивної ґратки» в збіжному пучку телескопа, що дало змогу істотно зменшити його позаосьові абераціїIra Bowen et Arthur H. Vaughan, Jr. Publications of the Astronomical Society of the Pacific, The University of Chicago Press, 1973, p. 174—176 (DOI 10.1086/129428, JSTOR 40675355) Retrieved 2025-07-14. У 1997 році цей оптичний вузол запатентували Чунгте В. Чен та Ернест В. Госсетт (патент № 5,652,681). Сама назва у «ґризма» () утворилася в результаті злиття слів «ґратка» () та «призма» () Retrieved 2025-07-14.
Використання Ґризми встановлюють у вже пучок світла камери, завдяки чому вони утворюють диспергований спектр, центрований відносно положення об'єкта в полі зору камери.
Роздільна здатність ґризми пропорційна тангенсу кута заломлення призми подібно до того, як роздільна здатність дифракційних ґраток пропорційна куту між напрямком падіння світла та нормаллю до ґратки. Система вимірювання диспергованого хвильового фронту (як частина інструмента NIRCam) на космічному телескопі Джеймса Вебба використовує саме ґризми. Ця система дає змогу здійснювати грубе узгодження довжини оптичного шляху між різними сегментами головного дзеркалаRetrieved 2025-07-14.
Див. також
Дифракційна ґратка Ешелле Безщілинна спектроскопія
Примітки
Література
The Near Infrared Camera and Multi-Object Spectrometer includes a grism http://www.stsci.edu/hst/nicmos/design/grisms A review of grism design for astronomy.