Любов Григорівна Кир'янова (до шлюбу — Магера; нар. 29 січня 1952, Євпаторія) — українська художниця-живописець, портретистка, іконописець та педагог. Член Національної спілки художників України від 1994 року. Лауреатка Кіровоградської обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна (2011).

Життєпис

Народилася 29 січня 1952 року в Євпаторії. У 1972 році закінчила Кримське художнє училище в Сімферополі, де навчалася у Л. Лабенок та В. Хараборіної.

Після закінчення училища переїхала до Кіровограда (нині Кропивницький), де працювала художницею-оформлювачкою в художньо-виробничих майстернях Художнього фонду УРСР.

Від 1977 року працювала викладачкою Кіровоградської дитячої художньої школи, згодом названої на честь Олександра Осмьоркіна. У 1990—2011 роках обіймала посаду заступника директора з навчальної роботи. Після завершення адміністративної роботи продовжила викладати у школі; станом на 2022 рік її педагогічний стаж у цьому закладі становив 45 років.

Чоловік — Кир'янов Володимир Васильович (1951—2017), український художник-графік, книжковий ілюстратор і карикатурист.…

У шлюбі з Володимиром Кир'яновим народилися донька Марина Кир'янова та син Олександр Кир'янов (нар. 1983), художник і музикант.

Творчість

Любов Кир'янова працює переважно в галузі станкового живопису. Центральне місце в її творчості посідає портрет; також працює в жанрах пейзажу й натюрморту та займається іконописом.

Серед основних творів художниці — «Спомин про батька» (1974), «Друзі» (1978), «Автопортрет із сином» (1984), «Сімейний портрет» (1986), «Листопад», «Ю. Любович», «Свійські тварини», «Баба Катя», «Подруги» (1995), а також серія «Діячі Кіровоградщини» (1999—2009).

Значне місце у творчому доробку Кир'янової займають портрети представників культурного та мистецького середовища Кіровоградщини. Вона створила близько тридцяти портретів представників творчої інтелігенції, серед яких Валерій Гончаренко, Володимир Могилюк, Валерій Сиднін, Олексій Корепанов, Юрій Любович, Олександр Жовна, Броніслав Куманський, Віталій Завіна, Микола Барабуля, Валентина Левочко, Олена Гуренко, Володимир Перепічай та Ігор Смичек.

У 2008 році Любов Кир’янова долучилася до всеукраїнського портретного проєкту «Українці у світі», ініційованого Петром Ющенком. Для проєкту кіровоградські художники створювали портрети видатних уродженців краю та діячів, пов’язаних із Кіровоградщиною; серед художників-авторів була Любов Кир’янова. У межах цього портретного циклу були представлені образи Арсенія Тарковського, Марії Заньковецької та Юрія Яновського. Портрет Юрія Яновського, написаний Кир’яновою 2008 року, згодом був репродукований у підручнику з української літератури для 11 класу.

Портретному живопису художниці присвячена стаття письменника Василя Бондаря «Портрети Любові Кир'янової», опублікована 2011 року в журналі «Вежа». Зокрема, у бібліографічних матеріалах до статті зазначено портрет поета Валерія Гончаренка, написаний Кир'яновою.

У каталозі «Барви степу / The Colors of the Steppe» репродуковано, зокрема, твори Кир'янової «Пісня» (1999), «Політ з янголом-охоронцем» (2004) та автопортрет.

Кир'янова також працювала в галузі книжкової графіки. Вона була художницею ілюстрованої збірки оповідань Олександра Жовни «Маленьке життя», виданої 2004 року в Кіровограді видавничим центром «Мавік».

Твори Любові Кир'янової зберігаються у фондових зібраннях Музею мистецтв у Кропивницькому та Художньо-меморіального музею Олександра Осмьоркіна. Роботи художниці також перебувають у приватних колекціях в Україні, Ізраїлі та Австрії.

Педагогічна діяльність

Педагогічна діяльність Любові Кир'янової впродовж десятиліть була пов'язана з Кіровоградською дитячою художньою школою. Викладати в ній вона почала 1977 року, а в 1990—2011 роках була заступницею директора з навчальної роботи.

Кир'янова належить до членів Національної спілки художників України, які в різні роки викладали у школі імені Олександра Осмьоркіна.

У своїх спогадах про школу Кир'янова називала серед її відомих вихованців Миколу Ломакіна, Анну Олексієнко (Тимофієнко), Тетяну Бондар, Катерину Гусєву, художника і мистецтвознавця Андрія Надєждіна та Геннадія Гребньова, який здобув відомість у Франції під творчим ім'ям Віктор Орлі.

Андрій Надєждін (1963—2022), син народного художника України Михайла Надєждіна, згодом став художником, мистецтвознавцем і музейним працівником. Він є автором статті «Кир'янова Любов Григорівна» в Енциклопедії Сучасної України.

Геннадій Гребньов (Віктор Орлі) є випускником Кіровоградської дитячої художньої школи; згодом він продовжив мистецьку діяльність у Франції.

Серед безпосередніх учнів Кир'янової — художник і дизайнер Микола Ломакін; у матеріалі Кропивницької міської ради вона згадується як його викладачка в художній школі.

Художниця Марія Грім також називала Любов Кир'янову своїм улюбленим викладачем у художній школі, який прищепив їй захоплення образотворчим мистецтвом.

Учні Кир'янової брали участь у міських та музейних художніх виставках. Зокрема, на виставці викладачів і вихованців художньої школи в Художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна експонувалася робота Поліни Патлатої, виконана під її керівництвом.

У 2017 році Кир'янова брала участь разом з учнями художньої школи у міському пленері, наголошуючи на значенні малювання з натури та спільної роботи дітей із професійними художниками.

Іконопис

Іконопис є одним із напрямів творчості Любові Кир'янової. Музей мистецтв у Кропивницькому зазначає, що поряд із портретами, пейзажами та натюрмортами художниця пише ікони для храмів.

За спогадами Кир'янової, перше замовлення на написання ікони вона отримала у віці близько п'ятдесяти років. Згодом створювала образи для храмів Кропивницького та інших міст.

Кілька її ікон перебувають у Спасо-Преображенському соборі Кропивницького; роботи художниці також є у Покровському та Благовіщенському храмах міста. У розписі та оздобленні Спасо-Преображенського собору Кир'янова працювала поряд з іншими місцевими іконописцями.

Серед створених нею образів — ікона святителя Луки Кримського (Валентина Войно-Ясенецького), історію роботи над якою художниця розповідала в інтерв'ю 2022 року.

Виставкова діяльність

У всеукраїнських мистецьких виставках Любов Кир'янова бере участь від 1975 року. За спогадами художниці, в період роботи в Художньому фонді її твори експонувалися на місцевих виставках, а частина робіт демонструвалася в болгарському Толбухіні, місті-побратимі Кіровограда.

У 1976 році твір «Спомин про батька» експонувався на республіканській виставці в Києві.

Персональні виставки Кир'янової відбувалися в Кіровограді у 2011 та 2012 роках.

Твори художниці неодноразово представлялися на колективних і тематичних виставках. Зокрема, її автопортрет експонувався в музейному проєкті, присвяченому образу жінки у творчості художників Кіровоградщини.

28 січня 2022 року в Музеї мистецтв у Кропивницькому відкрилася виставка творів Любові Кир'янової, приурочена до її 70-річчя. До експозиції увійшли десять живописних творів із фондового зібрання музею: «Бабуся» (1975), «Спогади» (1976), «Чекання (Портрет Людмили Мартинюк)» (1980), «Портрет М. І. Жосана — кавалера ордена Слави» (1983), «Диригент» (1995), «Пісня» (1999), «Вулиця Гоголя. Вечір після дощу» (2002), «Портрет Валерія Сідніна» (2002), «Політ з янголом-охоронцем» (2004) та «Від Матфея» (2005).

Нагороди та відзнаки

У 2011 році Любов Кир'янова стала лауреаткою Кіровоградської обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації «Національна традиція».

Примітки

Джерела та література

Бондар В. Портрети Любові Кир'янової // Вежа. — 2011. — № 27. — С. 252—256. Барви степу / The Colors of the Steppe. Крупський В. «І душа радіє…» // Україна-Центр. — 8 лютого 2022. Музей мистецтв представив виставку творів художниці Любові Кир'янової. — 28 січня 2022.

Посилання

Кир'янова Любов Григорівна // Енциклопедія Сучасної України. Любов Кир'янова у каталозі «Барви степу / The Colors of the Steppe».