Битва на Темзі () — битва Англо-американської війни (1812-1815), що відбулася 5 жовтня 1813 року у Верхній Канаді, поблизу Четем-Кента, Онтаріо між американськими військами під командуванням генерал-майора Вільяма Генрі Гаррісона та британсько-індіанськими силами на чолі з генерал-майором Генрі Проктером і шонійським ватажком Текумсе. Завершилася перемогою американців.
Огляд
Британці на чолі з генерал-майором Генрі Проктером утримували Детройт, доки американці не взяли під контроль озеро Ері й не перерізали їм постачання. Проктер мусив відступати на північ угору річкою Темза до Моравʼянтауна, і разом із ним ішла племінна конфедерація на чолі з шонійським ватажком Текумсе та воєнним вождем Раундгедом. Американська піхота й кавалерія під командуванням генерал-майора Вільяма Генрі Гаррісона розбили британців, а потім завдали поразки індіанцям, яких приголомшила загибель Текумсе й Раундгеда. Унаслідок битви британці втратили контроль над південно-західним Онтаріо, Конфедерація Текумсе розпалася, а Проктера віддали під військовий суд за слабке керівництво.
Передумови
Історія цієї битви починається з епізоду, коли Армія Північного Заходу під командуванням Гаррісона намагалася повернути Детройт і захопити форт Малден в Амгерстберзі. Усе трималося на контролі над озером Ері: край був малолюдний, і тутешніх запасів не вистачало ні для війська Проктера, ні для моряків, ні для численних індіанців із родинами. Коли британський командор Роберт Барклей зазнав поразки в битві на озері Ері 10 вересня 1813 року, Проктер був змушений відступати. Текумсе переконував його дати бій, але британський генерал так і не зміцнив позицію під Моравʼянтауном.
5 жовтня Гаррісон, маючи щонайменше 3500 піхотинців і кавалеристів проти близько 800 британських солдатів і 500 індіанців, наказав Джеймсу Джонсону атакувати британські регулярні частини. Кіннота прорвала лінію оборони, британці відступили в безладді, а Текумсе та Раундгед загинули в бою.
Результат Американці знову взяли під контроль район Детройта, хоча остаточно повернути Іллінойс, Вісконсин та інші території Середнього Заходу не вдалося. Смерть Текумсе стала нищівним ударом для створеного ним індіанського союзу — після битви той розпався. Гаррісон здобув славу національного героя і згодом став президентом США, а Річард Ментор Джонсон, який приписував собі вбивство Текумсе, — віце-президентом.
Література Antal, Sandy (1997). A Wampum Denied: Proctor's War of 1812. Carleton University Press. ISBN 0-87013-443-4. Cleaves, Freeman. Old Tippecanoe: William Henry Harrison and His Time. New York: Scribner, 1939. ISBN 0-945707-01-0 (1990 reissue). Gilpin, Alec R. The War of 1812 in the Old Northwest (reprint ed. 1958). East Lansing, MI: The Michigan State University Press. https://archive.org/details/warof1812inol00gilp
Посилання The Battle of The Thames- October 5, 1813 Battle of the Thames Battle of the Thames. Battle of Moraviantown