Ге́ргард Мю́ллер (; 1948, Саксонія, Радянська зона окупації Німеччини — до березня 2007) — західнонімецький терорист, член ліворадикальної терористичної організації «Фракція Червоної армії» (RAF).

Життєпис Народився і виріс у Саксонії, коли у 1955 році разом із батьками переїхав із Німецької Демократичної Республіки до Федеративної Республіки Німеччини.

Навчався фаху телекомунікаційного техніка, однак покинув навчання і деякий час заробляв на життя випадковими роботами. В цей час здійснив кілька правопорушень, за що був засуджений до одного року ув'язнення в колонії для неповнолітніх. В колонії Мюллер познайомився із студентським протестним рухом і приєднався до Гейдельберзького соціалістичного колективу пацієнтів (), що ставив за мету створення безкласового суспільства в боротьбі з «медичним класом» і не виключав насильницьких методів. Згодом, у 1971 році, став членом ліворадикальної терористичної організації «Фракція Червоної армії» (RAF).

Мюллер взяв участь у багатьох терористичних атаках RAF, аж поки 15 червня 1972 року разом з Ульрікою Майнгоф не був заарештований в Лангенгагені поблизу Ганновера. Того дня орендодавець Фріц Родевальд повідомив поліції, що побоюється, ніби члени угруповання хочуть переночувати в його квартирі. Ймовірна «посередниця з пошуку житла» для RAF хотіла орендувати квартиру і шукала житло для Майнгоф. Поліцейські в цивільному перевіряли будинок на наявність місць для спостереження, коли помітили двох невідомих осіб, які запитували у доглядача про квартиру Фріца Родевальда. Простеживши за ними, поліцейські затримали одного з них в найближчій телефонній будці, арештованим виявився озброєний Гергард Мюллер, що на той момент вже знаходився в розшуку і був відомий поліції як зломщик і чоловік-повія.

На суді найсерйознішим звинуваченням було убивство поліцейського Норберта Шміда, застреленого в Гамбурзі в ніч з 21 на 22 жовтня 1971 року. Проти Мюллера свідчили кілька свідків, зокрема колега загиблого поліцейського та терористка RAF Маргріт Шиллер.

Однак ще до суду терорист дистанціювався від «Фракції Червоної армії» і запропонував себе Федеральній прокуратурі як ключового свідка проти терористів. Довгі стенограми його свідчень, у яких Мюллер викривав себе, не було розглянуто в Гамбурзькому регіональному суді, оскільки їх було приховано, посилаючись на статтю 96 Кримінально-процесуального кодексу, яка забороняє розголошення документів, якщо це може «зашкодити добробуту Федеративної Республіки». Колега Шміда, свідок його убивства, раптово пом'якшив свої заяви про те, що він упізнав у Мюллері вбивцю і більше не впевнений в цьому. Зрештою, звинувачення у вбивстві було знято, а Мюллера засудили до десяти років позбавлення волі за інші злочини, скоєні ним під час участі в терористичній організації. Свідчення терориста стали важливою точкою опори сторони звинувачення на процесах проти терористів «Фракції Червоної армії» першого покоління.

У лютому 1982 року його достроково звільнили і, ймовірно, завдяки включенню до програми захисту свідків він отримав нові документи. За словами його колишньої адвокатки Леонори Готтшальк-Зольгер від березня 2007 року, Мюллер, ймовірно, помер, скоївши самогубство.

Примітки