Подільський похід Олександра Доброго — військова кампанія господарського війська Молдавського князівства під проводом Олександра I Доброго проти Королівства Польського, що відбулася в середині серпня 1431 року в рамках Луцької війни. Скориставшись тим, що основні сили польського короля Владислава II Ягайла були задіяні в облозі Луцька, молдавський господар вдерся у межі Корони Польської, однак зазнав розгрому від військ братів Бучацьких.
Передумови На початку 1431 року Великий князь Литовський Свидригайло Ольгердович уклав військово-політичний союз із молдавським господарем Олександром Добрим, спрямований проти короля Владислава II Ягайла. Союз був настільки близьким, що Свидригайло навіть розглядав можливість одруження з дочкою молдавського володаря.
Коли влітку 1431 року між Польщею та Литвою спалахнула так звана Луцька війна і головні королівські сили разом із королем обложили Луцьк, Олександр Добрий вирішив скористатися відсутністю основних військ противника і вдарити по польських володіннях на півдні.
Перебіг походу У середині серпня 1431 року господар Олександр Добрий на чолі кількатисячного молдавського війська перетнув польський кордон. Просуваючись головним торговельним шляхом від Чернівців через Калачин, молдавські загони захопили та спалили Снятин і Коломию. Дійшовши до Галича, господар залишив гарнізони у здобутих покутських замках, після чого переправився на лівий берег Дністра.
Вторгшись у Поділля, молдавани розпочали масштабне грабування місцевих земель, підпалювали села та масово захоплювали цивільне населення в полон. Загони молдавської кінноти широко розсипалися по Кам'янецькому повіту, просуваючись на схід до Кам'янця-Подільського. Нападники оминали великі міста та укріплені замки і не очікували протидії з боку польського командування.
Коли звістка про молдавське вторгнення досягла королівського табору під Луцьком, Владислав II Ягайло негайно вирядив на захист південних кордонів військо під командуванням трьох братів Бучацьких: старости галицького і кам'янецького Михайла, Теодорика та Михайла «Мужила». Їхні сили, що складалися з руського та подільського шляхетського ополчення (посполите рушення), налічували приблизно 2000—3000 кіннотників.
Польські загони здійснили надзвичайно стрімкий форсований марш із Волині на Поділля (імовірно, через Олесько, Теребовлю та Скалу), долаючи по 60—80 км на добу і прибувши на місце лише за 3—4 дні. Завдяки високій швидкості пересування полководці досягли повної раптовості. Не даючи відпочинку виснаженим коням та вершникам, Бучацькі з маршу напали на роззосереджені молдавські загони. Зненацькі напади не дозволили молдаванам організувати єдиний опір: їхні сили розбивали по частинах, відбираючи награбоване майно і звільняючи бранців.
Зазнавши важких втрат у боях та потрапивши під переслідування аж до Дністра, молдавське військо в паніці відступило. Сам господар Олександр Добрий зумів утекли, однак незабаром після повернення захворів і помер (на початку 1432 року).
Наслідки та оцінка Вигнавши нападників з Поділля, польські війська вступили на Покуття та до Шипинської землі, зауваживши свої права на ці території та закріпивши їх збройними залогами.
Хоча напад було повністю відбито, результатом конфлікту стало остаточне розривання васальної залежності Молдавського князівства від польської корони, що на тривалий час погіршило взаємини між державами.
Історики зазначають, що успіх польського контратакувального маршу завдячував винятковій витривалості прикордонного лицарства та військовій дисципліні, тоді як командування Олександра Доброго припустилося стратегічних помилок: розпукавши військо для грабунку серед місцевого православного населення, господар викликав до себе ворожнечу та залишився без належної розвідки.
Примітки
Джерела Kosienkowski M. Spotkania polsko-mołdawskie: Księga poświęcona pamięci Profesora Janusza Solaka. — Lublin: Episteme, 2012. — 224 s. — ISBN 978-83-62495-28-3. Lewicki A. Powstanie Świdrygiełły: ustęp z dziejów unii Litwy z Koroną. — Kraków: nakładem Akademii Umiejętności, 1892. — 407 s. Plewczyński M. Wojny Jagiellonów z wschodnimi i południowymi sąsiadami Królestwa Polskiego w XV wieku. — Oświęcim: Napoleon V, 2014. — 435 s. — ISBN 978-83-7889-166-6. Spieralski Z. Awantury Mołdawskie. — Warszawa: Wiedza Powszechna, 1967. — 228 s.