Біблійний пояс () — уявна смуга, що проходить через Нідерланди від Зеландії до Оверейсела. У цій зоні мешкає відносно велика частка консервативних ортодоксальних кальвіністів-протестантів. Хоча цей термін з'явився нещодавно (за аналогією до однойменного Біблійного поясу в Сполучених Штатах), саме явище в Нідерландах існує вже багато поколінь. З огляду на усталені традиції місцевих жителів його також вважають окремим культурним регіоном країни.

Розташування До складу Біблійного поясу входять такі муніципалітети та поселення, як Ірсеке, Толен, Ауддорп, Офесден, Кестерен, Барневелд, Нюнспет, , Герде, Епе, Гаттем, Звартеватерланд і Стапгорст. Найбільшим поселенням у межах поясу вважають Еде. В Оверейселі смуга розпорошується ще дужче і зазвичай не має суцільного переходу між сусідніми муніципалітетами, утворюючи радше окремі осередки, як-от у Рейссені.

Різноманітні консервативні ортодоксальні кальвіністські деномінації, зокрема , офіційно налічують близько 400 000 вірян, що становить орієнтовно 2,5 % усього населення, хоча за оцінками інших джерел їхня частка сягає приблизно 7 %.

Історія

Коли під час Вісімдесятилітньої війни іспанські війська відвоювали Фландрію та Північний Брабант, протестантів цих земель змусили або навернутися до католицизму, або виїхати. Багато з них емігрувало на північ через кордон, особливо впродовж Дванадцятирічного перемир'я 1609—1621 років. Згодом чимало переселенців стали ревними прихильниками пієтистського руху, відомого як Nadere Reformatie («Подальша реформація»). Після розколу 1834 року (Afscheiding, або «Відокремлення») та (Doleantie, або «Скорбота») під проводом Абрагама Кьойпера вони залишили основну Нідерландську реформатську церкву й заснували власні, значно консервативніші громади. Найпомітнішими серед них стали та , які в побуті глузливо чи іронічно називають «церквами чорних панчіх» (zwarte-kousenkerken).

Біблійний пояс суттєво відрізняється в багатьох аспектах (зокрема регулярним відвідуванням церкви щонеділі — нерідко двічі протягом неділі) як від традиційно католицької провінції Лімбург на півдні (де щонеділі богослужіння відвідують у середньому лише від 2 % до 3 % Jolanda Massaar-Remmerswaal, drs. Joris Kregting «Kerncijfers 2007 uit de kerkelijke statistiek van het Rooms-Katholiek Kerkgenootschap in Nederland,» Rapport nr. 581 (Kaski, November 2008). [Key Figures Roman Catholic Church for 2008.] населення), так і від західних та північних регіонів Нідерландів, де переважає секулярне суспільствоAlleen in Limburg rekent de meerderheid zich nog tot een geloof.

Спосіб життя та традиції Церква відіграє визначальну роль у житті громад Біблійного поясу. Їхні жителі зазвичай виступають проти ліберальних практик загальнонідерландського суспільства, як-от евтаназії, прав ЛГБТ, абортів, проституції та порнографії. Подекуди під забороною перебуває навіть перегляд телевізора. У Стапгорсті, приміром, засуджують лихослів'я, більшість жінок носить спідниці або сукні, а банкомати й міські служби не працюють у неділюAlexandra Hudson «Seeking security, Dutch turn to Bible Belt,» (Reuters: March 12, 2007).. У поселеннях поясу виразний релігійний характер суспільного життя поєднується з консервативним світоглядом, прагненням мати багатодітні родини (у регіоні фіксують відносно високий рівень народжуваності) та відданістю традиційним цінностям. За статистикою, цей регіон має найвищу народжуваність і наймолодше населення в Нідерландах, а також найнижчий показник розлучень.

У 1990-х роках, коли зросло занепокоєння через спалах кору, значний резонанс серед нідерландської громадськості викликало підозріле ставлення тутешніх батьків до державних програм вакцинаціїTony Sheldon Netherlands faces measles epidemic (8 January 2000).www.mmrthefacts.nhs.uk .

Біблійний пояс формує основну електоральну базу для Реформістської партії та Християнського союзу,

Література

Jonah Falke, De Bible Belt. Een waarachtige zoektocht naar geloof, hoop en liefde in Nederland, Thomas Rap, 2025, Jan Dirk Snel, Waarom daar? De Refoband of Refogordel als onderdeel van de Protestantenband, in: Fred van Lieburg (red.), Refogeschiedenis in perspectief. Opstellen over de bevindelijke traditie (Heerenveen: Groen, 2007), p. 51-91, Willem Oosterbeek, Gordel van God: een voettocht langs 's Heeren wegen (Wormer: Inmerc, 2006),

Примітки