Оренбурзький військовий округ — адміністративне та територіальне формування (військовий округ) Російської імператорської армії.

Оренбурзький округ був сформований в 1865 р. і включав Оренбурзьку, Уфимську і Самарську губернії, а також Уральську і Тургайську області. У 1881 р. відповідно до нової військової реформи округ був скасований, а його формування та територія увійшли до складу Казанського округу.

Історія

У 1734 р. за проектом обер-секретаря Сенату І. К. Кирилова була утворена Оренбурзька експедиція, яка відала боротьбою з набігами киргиз-кайсаків та бунтами у Волзько-Уральському регіоні. Першим її заходом стало заснування фортеці Оренбург (Орськ) біля злиття р. Орі та Яїка у 1735 р. Цим було започатковано будівництво ланцюга укріплень у 1736—1742 роках, що стали протяжними лініями від фортеці Звіриноголівської на р. Тоболі, до Гур'єва при впадінні р. Яїка в Каспійське море: Уйській (Верхній Уйській, Нижній Уйській) — по річці Уй; Оренбурзькій (Верхній Яїцькій, Нижній Яїцькій) по річці Яїк; Самарський — від Волги до Яїку; Сакмарській — по річці Сакмара.

За Павла Петровича в 1797 р. була утворена військово-адміністративна одиниця — оренбурзька інспекція, поряд з 13-ма аналогічними інспекціями в інших районах Російської імперії . На чолі кожної інспекції призначався генеральний інспектор. Він був командувачем військами, оскільки у його відання входило лише спостереження за правильністю бойової і стройової підготовки військ, раціональністю їх поповнення тощо. Загальний характер інспекційної організації військ був дещо подібний до пізнішої системи військових округів. У 1808 р. Оренбурзька інспекція була скасована.

У російській імператорській артилерії за штатом 1809 р. всі фортеці та місця, де мали знаходитися гарнізонні артилерійські роти або їх частини (напівроти, чверть роти) були поділені на 10 артилерійських округів: Санкт-Петербурзький, Старофінляндський, Новофінляндський, Астраханський, Ліфляндський, Кавказький, Київський, Південний, Оренбурзький та Сибірський.

А з 1816 р. до 1864 р. у складі російської імператорської армії був Окремий Оренбурзький корпус.

6 серпня 1864 р. Оренбурзький корпус було перейменовано на Війська Оренбурзького краю, які потім, у ході військово-окружної реформи Д. О. Мілютіна, були 6 серпня 1865 р. розформовані у зв'язку з утворенням Оренбурзького військового округу .

У 1881 р. відповідно до нової військової реформи Оренбурзький округ був скасований, а його формування та територія увійшли до складу Казанського округу.

Склад округу Управління; (з 1878 р. до 1881 р.); Оренбурзький військово-топографічний відділ; Оренбурзький військовий шпиталь; місцеві війська та фортеці (укріплені райони); і таке інше.

Командувачі Зазвичай командувач військ округу одночасно обіймав посаду Оренбурзького генерал-губернатора (посада заснована 09.02.1865 і скасована 11.07.1881):

06.08.1865 — 30.03.1881 — генерал-ад'ютант, генерал від артилерії Микола Андрійович Крижановський Александр II, Русский биографический словарь А. А. Половцова.; 06 — 25.09.1880 — командувач військами, генерал-майор Свити Й. І. В. князь Григорій Сергійович Голіцин.

Див. також Оренбурзьке козацьке військо

Примітки

Джерела

Александр II, Русский биографический словарь А. А. Половцова.

Посилання Оренбургский военный округ