Регламент (ЄС) 2024/1781 Європейського парламенту та Ради від 13 червня 2024 року про створення системи встановлення вимог до екодизайну для сталих продуктів, внесення змін до Директиви (ЄС) 2020/1828 і Регламенту (ЄС) 2023/1542 та скасування Директиви 2009/125/ЄС — це Регламент ЄС, покликаний покращити екологічну сталість продуктів. Англійською мовою Регламент називається Ecodesign for Sustainable Products Regulation, тому загалом він також відомий під абревіатурою ESPR. Метою Регламенту є покращення циркулярності (економіки замкненого циклу), загальної енергоефективності та інших аспектів екологічної сталості продуктів, які вводяться в обіг на ринку Європейського Союзу (ЄС). Він замінює та розширює сферу дії колишньої Директиви про екодизайн (Директива 2009/125/ЄС). Крім того, він вносить зміни до Регламенту про батареї.

ESPR запроваджує (Digital Product Passport / Digitaler Produktpass, DPP). Він забезпечує єдиний ринковий нагляд за продукцією, яка регулюється специфічними для продуктів правовими актами, і таким чином робить можливою відстежуваність продуктів. Крім того, він є джерелом інформації для споживачів про енергоефективність та вимірювані властивості продукту.

ESPR є ключовим елементом Європейського зеленого курсу (European Green Deal) та другого Плану дій щодо циркулярної економіки. Він інтегрований у поточні керівні політичні орієнтири ЄС — зокрема Компас конкурентоспроможності, Угоду про чисту промисловість, Стратегію внутрішнього ринку ЄС, а також Акт про циркулярну економіку (Circular Economy Act, CEA), ухвалення якого заплановано на 2026 рік. Регламент розглядає продукти протягом усього їхнього життєвого циклу. Від видобутку сировини до утилізації в кінці життєвого циклу.

Загальна інформація Регламент ЄС про екодизайн є рамковим регламентом. Сам по собі він не встановлює конкретних вимог до продуктів, а створює правову основу, в межах якої можуть розроблятися відповідні норми. Тому ESPR у поєднанні з Директивою (ЄС) 2024/825 (EmpCo), Директивою (ЄС) 2024/1799 та Директивою 2024/1785 слід розглядати як структуру ЄС для досягнення цілей Європейського зеленого курсу. У цьому контексті важливими також є Регламент (ЄС) 2025/40 (Регламент про пакування), Регламент про батареї, Стратегія щодо сталих та циркулярних текстильних виробів та Директива 2000/53/ЄС про транспортні засоби, що вийшли з експлуатації.

Щоб уникнути необхідності ухвалювати нові регламенти чи директиви для кожної окремої групи товарів, Єврокомісія наділена повноваженнями ухвалювати делеговані акти. Це стосується, зокрема, вимог до інформації, яка має надаватися в Цифровому паспорті продукту.

Вплив вимог до екодизайну та енергетичного маркування регулярно розраховується Європейською комісією на основі моделювання в рамках Системи оцінки впливу екодизайну (Ecodesign Impact Accounting, EIA).

Тоді як колишня Директива про екодизайн застосовувалася лише до енергоспоживчої продукції, ESPR поширює цю сферу застосування практично на всі фізичні продукти. Групи продуктів, які підлягають енергетичному маркуванню, є тими ж самими, що й у Директиві про екодизайн. Лише кілька винятків діють, наприклад, для харчових продуктів і кормів, а також лікарських засобів. ESPR розширює перелік вимог до екодизайну, які можуть бути встановлені для продуктів, включаючи вимоги щодо довговічності, циркулярності та загального зменшення екологічного і кліматичного сліду продуктів.

ESPR застосовується до ширшого кола суб'єктів господарювання: крім виробників, імпортерів і дистриб'юторів, у майбутньому дотримуватися вимог ESPR також будуть зобов'язані уповноважені представники, постачальники послуг фулфілменту, оператори онлайн-маркетплейсів та пошукові системи в інтернеті.

Сфера застосування Регламент застосовується до всіх фізичних товарів, що вводяться в обіг або експлуатацію, включаючи комплектуючі та проміжні продукти. Він не застосовується до:

харчових продуктів у розумінні статті 2 Регламенту (ЄС) № 178/2002 (Базовий регламент щодо харчових продуктів); кормів у розумінні статті 3 пункту 4 Регламенту (ЄС) № 178/2002; лікарських засобів у розумінні статті 1 пункту 2 Директиви 2001/83/ЄС; ветеринарних лікарських засобів у розумінні статті 4 пункту 1 Регламенту (ЄС) 2019/6; живих рослин, тварин та мікроорганізмів; продуктів людського походження; продуктів рослинного і тваринного походження, що безпосередньо пов'язані з їхнім майбутнім відтворенням; транспортних засобів у розумінні певних статей Регламенту (ЄС) № 167/2013, Регламенту (ЄС) № 168/2013 та Регламенту (ЄС) 2018/858.

Форум з екодизайну Європейська комісія створює Форум з екодизайну, який складається з експертної групи, де збалансовано та ефективно представлені експерти, призначені державами-членами, а також усі зацікавлені сторони, що мають відношення до певного продукту або групи продуктів. Як підгрупа Форуму з екодизайну створюється експертна група держав-членів, що складається з фахівців, призначених державами-членами.

Вимоги до екодизайну Вимоги до екодизайну встановлюються для окремих категорій продуктів. Категорії продуктів, які повинні мати енергетичну етикетку, опубліковані на вебсайті ЄС.

Вимоги до екодизайну Вони можуть відрізнятися для окремих продуктів, що належать до певної групи товарів. Вимоги до екодизайну спрямовані на запобігання передчасному старінню (обсолесценції) продуктів. Це включає дизайнерські рішення виробників, використання деталей, які є значно менш надійними за інші, ускладнений демонтаж ключових компонентів, відсутність інформації щодо ремонту або запасних частин, припинення роботи програмного забезпечення після оновлення операційної системи або ненадання оновлень ПЗ. Наступні 16 аспектів продукту мають бути покращені, якщо вони є релевантними для відповідної групи продуктів:

функціональна довговічність, надійність, придатність до повторного використання, можливість модернізації, придатність до ремонту, можливість технічного обслуговування та ремонту, наявність речовин, що викликають занепокоєння, споживання енергії та енергоефективність, використання води та ефективність використання води, використання ресурсів та ефективність використання ресурсів, вміст перероблених матеріалів, можливість відновлення (ремануфактуринг), придатність до переробки (рециклінгу), можливість утилізації матеріалів, вплив на довкілля, включаючи вуглецевий слід та екологічний слід, очікуваний обсяг утворення відходів.

Вимоги до експлуатаційних характеристик Вимоги, зазначені у Розділі II, стосуються параметрів продукту, наведених у Додатку I. Додатково правила для продуктів відповідно до їхніх категорій можуть бути врегульовані делегованими актами. Для встановлення вимог до експлуатаційних характеристик Комісія застосовує процедуру, описану в Додатку II.

Вимоги до експлуатаційних характеристик стосуються вимірюваних властивостей продукту, наприклад, граничних значень енергоспоживання, забруднюючих речовин у формі гранично допустимих викидів або зобов'язання надавати запасні частини.

Вимоги щодо надання інформації Що стосується аспектів продукту, продукти повинні відповідати вимогам до інформації, визначеним у делегованих актах, ухвалених відповідно до Статті 4. Вони регулюють, яку інформацію виробники повинні робити загальнодоступною, наприклад, про матеріали, придатність до ремонту, повторного використання або переробки. Тут Цифровий паспорт продукту відіграє ключову роль, оскільки він має забезпечити прозорість протягом усього життєвого циклу продукту.

Етикетки Енергоспоживча продукція повинна мати енергетичне маркування ЄС відповідно до Регламенту (ЄС) 2017/1369 (Енергетичне маркування). Встановлюючи згадані вимоги до інформації, Комісія за необхідності вимагає, щоб етикетка містила носії даних або інші засоби, які дозволяють споживачам отримати доступ до додаткової інформації про продукт, включаючи засоби доступу до цифрового паспорта продукту. Оскільки цифровий паспорт продукту має зчитуватися на міжнародному рівні та гармонізуватися з міжнародними стандартами, для створення ідентифікаційного посилання використовується стандарт DIN EN IEC 61406-1 (VDE 0810-406-1):2023-12 Ідентифікаційне посилання - Частина 1: Загальні вимоги. Ідентифікаційне посилання є машинозчитуваним і пов’язане з фізичним об’єктом у формі етикетки за допомогою 2D-символу або NFC-мітки (Near Field Communication).

Пріоритезація та планування При пріоритезації продуктів, які підпадатимуть під вимоги екодизайну, Комісія аналізує потенційний внесок цих продуктів у досягнення кліматичних, екологічних та енергоефективних цілей Союзу. При визначенні пріоритетності аспектів, що підпадатимуть під горизонтальні вимоги до екодизайну, Комісія враховує переваги охоплення широкого спектра продуктів одним і тим самим делегованим актом для досягнення цілей цього Регламенту. У першому робочому плані, який має бути ухвалений до 19 квітня 2025 року, Комісія надає пріоритет наступним групам товарів:

Залізо та сталь Алюміній Текстиль, зокрема одяг та взуття Меблі, включно з матрацами Шини Мийні засоби Фарби та лаки Мастильні матеріали Хімічні речовини енергоспоживча продукція, для якої вперше мають бути встановлені вимоги до екодизайну або для якої діючі заходи з імплементації, прийняті на підставі Директиви 2009/125/ЄС, підлягають перегляду в рамках цього Регламенту, та Продукти інформаційних та комунікаційних технологій та інша електронна техніка.

Знищення непроданих споживчих товарів З 19 липня 2026 року забороняється знищення непроданих споживчих товарів, перелічених у Додатку VII. З цією метою суб'єкти господарювання повинні вживати необхідних заходів, щоб запобігти необхідності знищення непроданих споживчих товарів. Це правило не поширюється на мікро- та малі підприємства.

Розкриття інформації Суб'єкти господарювання, які безпосередньо утилізують непродані споживчі товари або доручають їхню утилізацію від свого імені, зобов'язані розкривати інформацію про кількість та вагу утилізованих за рік непроданих споживчих товарів за типами або категоріями продуктів, причини утилізації та, якщо застосовується, відповідне звільнення згідно зі статтею 25 пунктом 5.

Знищення непроданих споживчих товарів З 19 липня 2026 року забороняється знищення непроданих споживчих товарів, перелічених у Додатку VII. Ця вимога почне діяти для середніх підприємств з 19 липня 2030 року. Форум з екодизайну оцінює заборону на знищення непроданих споживчих товарів додатково до тих, що включені до переліку у Додатку VII.

Консолідована інформація щодо непроданих споживчих товарів Комісія публікує на своєму вебсайті не пізніше 19 липня 2027 року і кожні 36 місяців потому консолідовану інформацію про знищення непроданих споживчих товарів, вказуючи такі дані:

поширеність знищення певних груп непроданих споживчих товарів за рік на основі інформації, розкритої суб'єктами господарювання відповідно до статті 24 пункту 1; відносний вплив на довкілля від знищення непроданих споживчих товарів у розрізі груп продуктів.

Відповідальність У разі невідповідності продукту вимогам екодизайну, визначеним у делегованих актах, ухвалених відповідно до статті 4, наступні суб'єкти господарювання несуть відповідальність за шкоду, заподіяну споживачеві:

виробник; якщо виробник не заснований у Союзі, імпортер або уповноважений представник виробника, при цьому відповідальність виробника залишається незмінною; якщо імпортер не заснований у Союзі або виробник не має уповноваженого представника, постачальник послуг фулфілменту.

Екологічні публічні закупівлі У рамках Регламенту можуть бути встановлені обов'язкові мінімальні вимоги, яких державні органи в ЄС повинні дотримуватися при закупівлі продуктів, для яких діють критерії екологічно орієнтованих публічних закупівель.

Цифровий паспорт продукту