Пе́ртський до́говір — мирний договір між Королівством Шотландії та Королівством Норвегії, укладений 2 липня 1266 року. Завершив шотландсько-норвезьку війну 1262—1266 років за контроль над Гебридськими островами та островом Мен.
Гербиди та острів Мен здавна були територією Норвегії. Формально це закріпили 1098 року, коли шотландський король Едгар визнав острови за норвезьким монархом Магнусом III. У Норвегії ці володіння називали Південними островами ().
У середині XIII століття шотландський король Александр III прагнув укріпити кордони своєї держави приєднанням островів на північному заході. Через відмову норвезького короля Гокона IV продати Шотландії Гебриди з 1262 року шотландці почали набіги на ці землі. 1263 року Гокон IV здійснив військовий морський похід для захисту володінь. Тоді ж відбулася , у якій перемогли шотландці. Норвезький король планував подальші кампанії, однак захворів і помер взимку того ж року на Оркнейських островах. Його спадкоємець Магнус VI схилявся до укладення миру із Шотландією. До того ж, населення Гебридських островів не виявляло підтримки норвежцям, а англійський король Генріх III тиснув на обидві сторони, оскільки конфлікт між ними заважав англо-норвезькій торгівлі.
У 1265—1266 роках у місті Перт у Шотландії відбувались переговори. За їхніми результатами 2 липня уклали договір. Сторони підтвердили, що Шетландські та Оркнейські острови — це володіння Норвегії, а Гебридські острови і Мен — Шотландії, причому Шотландія мала виплатити за них 4000 марок, а надалі виплачувати щорічний ануїтет розміром 100 марок. Виплати ануїтету скасували 1469 року, коли принцеса Маргарита Данська і Норвезька вийшла заміж за короля Якова III. Водночас церковні єпархії Мена та Гебридських островів надалі залишалися в підпорядкуванні норвезької до 1472 року — p. 39. .
Примітки
Література — pp. 35-62. — pp. 63-94.
Посилання Пертський договір (текст)