«Power Grid» () — настільна гра в жанрі економічної стратегії, створена німецьким автором Фрідеманом Фрізе та випущена його видавництвом 2F-Spiele у 2001 році. Друге, суттєво перероблене видання вийшло у 2004 році та здобуло всесвітнє визнання. Гра розрахована на 2–6 гравців віком від 12 років, а тривалість партії становить близько двох годин.

Перше видання 2001 року було складнішим і тривалішим: гравці самостійно креслили лінії електропередач маркерами, що стираються, на універсальному ігровому полі. У 2005 році гра увійшла до списку рекомендацій премії Spiel des Jahres, а в жовтні 2009 року була однією з чотирьох дисциплін на Європейському чемпіонаті з настільних ігор.

Тема та компоненти Кожен гравець очолює енергетичну корпорацію. Мета гри — забезпечити електроенергією якомога більшу кількість міст. Для цього гравці купують на аукціонах електростанції, закуповують паливо на динамічному ринку та прокладають високовольтні лінії передач між містами. Усі дії потребують коштів, а конкуренція між учасниками постійно підігріває ціни на ринку.

Як енергоносії у грі представлені вугілля, нафта, мазут, уран та сміття (вторинна сировина), а також вітрові й термоядерні станції, які не потребують сировини.

Двостороннє ігрове поле містить мапу Німеччини на одному боці та мапу США на іншому із зазначенням міст і вартості прокладання мереж між ними. Міста позначаються дерев'яними будиночками кольорів гравців, паливо представлене дерев'яними фігурками відповідної форми, електростанції — картками з характеристиками, а грошова одиниця у грі має назву «електро».

Перебіг гри Кожен раунд гри складається з п'яти послідовних фаз:

Визначення порядку ходу Фундаментальним принципом гри є механіка гальмування лідера: гравець, який випереджає інших, отримує певні обмеження в наступних діях. Порядок гравців визначається від найуспішнішого до відстаючого. Першим вважається той, хто підключив найбільше міст до своєї мережі. У разі рівності перевагу має той, хто володіє електростанцією з найбільшим порядковим номером.

Аукціон електростанцій Лідер поточного раунду обирає одну станцію з відкритого ринку і робить початкову ставку (не нижче номіналу карти). Інші гравці за годинниковою стрілкою можуть підвищити ставку або спасувати. Той, хто виграє аукціон, сплачує суму в банк, забирає станцію і більше не бере участі в торгах цього раунду. Далі вибір робить наступний гравець за порядком черги. Гравець, який посідає останнє місце в таблиці черги, обирає останнім і часто має можливість придбати кращу та потужнішу станцію за мінімальною ціною, оскільки після кожного продажу на ринок відкривається нова карта з колоди. Кожен гравець може володіти не більше ніж трьома електростанціями одночасно (застарілі станції замінюються новими).

Купівля палива У цій фазі черговість змінюється на протилежну: першим ресурси купує той гравець, який посідає останнє місце в черзі. Завдяки цьому він має доступ до найдешевшої сировини на ринку. Лідери купують паливо останніми, коли ціни через дефіцит суттєво зростають. Кожна станція може накопичувати палива лише вдвічі більше за свою разову норму споживання.

Розбудова мережі Гравці підключають нові міста до своєї мережі, сплачуючи вартість доступу до міста та вартість прокладання ліній зв'язку. У цій фазі також першим ходить гравець на останньому місці: На першому етапі гри кожне місто може мати лише одне підключення; На другому етапі (коли будь-який гравець підключає певну кількість міст) відкривається друге місце для підключення; На третьому етапі (після виходу карти «Етап 3» з колоди) у кожне місто може зайти третій гравець.

Бюрократія Наприкінці раунду гравці вирішують, скільки своїх станцій вони заживлять наявним паливом і скільки підключених міст отримають струм. Відповідно до кількості забезпечених міст гравці отримують дохід за спеціальною таблицею. Базовий дохід нараховується навіть за 0 підключених міст (як субсидія), що захищає гравців від банкрутства. Після виплати доходів ринок сировини поповнюється за встановленими правилами, а найдорожча станція з ринку йде під низ колоди.

Кінець гри Гра завершується, коли будь-який гравець підключає до мережі визначену правилами кількість міст (залежить від числа учасників). Раунд дограється до кінця. Перемагає той, хто зможе одночасно забезпечити електроенергією найбільшу кількість своїх міст за наявності палива та станцій. У разі нічиєї перемагає той, у кого залишилося більше грошей.

Оцінки та критика «Power Grid» вважається класичним зразком німецької школи настільних ігор завдяки збалансованому математичному апарату та майже повній відсутності фактора випадковості (єдиний елемент удачі — порядок виходу станцій із колоди).

Особливе визнання гра отримала за механізм балансування (гандикапу): Лідери змушені першими відкривати торги за станції; Відстаючі гравці купують паливо за найнижчими цінами; Відстаючі гравці першими займають найвигідніші маршрути та дешеві підключення на карті.

Це вирішує типову для економічних стратегій проблему «ефекту снігової кулі», коли гравець із ранньою перевагою неминуче здобуває перемогу.

Доповнення та перевидання Завдяки високій популярності автор розробив численні доповнення з новими полями, кожне з яких додає специфічні регіональні правила: 2005: Франція та Італія (розвинена ядерна енергетика у Франції; дефіцит нафти та надлишок сміття в Італії); 2006: Бенілюкс та Центральна Європа (швидкий розвиток технологій у країнах Бенілюксу; заборона ядерної енергії в деяких країнах Центральної Європи); 2007: Набір нових карт електростанцій; 2008: Китай (планова економіка з фіксованим ринком) та Корея (роздільні ринки для Півночі та Півдня); 2009: Бразилія та Іспанія/Португалія; 2010: Росія та Японія; 2011: «Роботи» () — механіка гри з віртуальними суперниками для двох гравців; 2012: Велика Британія/Ірландія та Північна Європа; 2013: Австралія та Індійський субконтинент; 2015: Акціонерні товариства (); 2017: Funkenschlag: Fabel-Erweiterung — доповнення з механікою зміни правил від партії до партії (Legacy); 2019: Південна Африка та Близький Схід.

Funkenschlag Deluxe У 2014 році до десятиріччя другого видання вийшла ювілейна версія Funkenschlag Deluxe. Вона отримала оновлений графічний дизайн Гаральда Ліске, пластикові реалістичні фігурки ресурсів замість дерев'яних кубиків, нове поле (Європа та Північна Америка) та спеціальні правила дуельного режиму проти фіктивного суперника — «Трасту».

Funkenschlag: Das Kartenspiel У 2016 році Фрізе випустив окрему карткову версію гри під назвою Funkenschlag: Das Kartenspiel, де повністю відсутнє ігрове поле, а вся конкуренція зведена до карткових аукціонів та управління ресурсами.

Power Grid Recharged У 2019 році базову версію гри було оновлено до стандарту Power Grid Recharged (Funkenschlag Recharged). До неї інтегрували вдалі напрацювання версії Deluxe (зокрема правила гри удвох проти тресту та стартову ставку в 1 електро на першу станцію), зберігши при цьому класичний візуальний стиль Маури Калускі.

Посилання Серія ігор Funkenschlag на офіційному сайті видавництва 2F-Spiele (нім.)

Примітки