Вузькосмугові сигнали — це сигнали, які займають вузький діапазон частот або мають малу відносну смугу пропускання. У звуковому спектрі вузькосмуговими звуками називають звуки, які займають вузький діапазон частот. У телефонії вузькосмуговим зазвичай вважається діапазон частот 300–3400 Гц, тобто голосова смуга частот.
У радіозв'язку вузькосмуговий канал — це канал, у якому ширина смуги пропускання повідомлення не набагато перевищує смугу когерентності каналу.
Під час дослідження дротових каналів термін вузькосмуговий означає, що канал, який розглядається, є достатньо вузьким, щоб його амплітудно-частотна характеристика могла вважатися плоскою. Тому смуга пропускання повідомлення буде меншою за смугу когерентності каналу. Тобто жоден канал не має абсолютно плоского завмирання, але аналіз багатьох аспектів бездротових систем значно спрощується, якщо можна припустити наявність плоского завмирання.
Вузькосмуговий двосторонній радіозв'язок
Перехід до вузькосмугового режиму двостороннього радіозв'язку стосується наказу Федеральної комісії зі зв'язку США (FCC), виданого в грудні 2004 року. Він вимагав від усіх ліцензіатів PLMR (Private Land Mobile Radio — приватний наземний рухомий радіозв'язок), які працюють відповідно до частини 90 розділу 47 Кодексу федеральних нормативних актів (CFR) у діапазонах VHF (150–174 МГц) та UHF (421–470 МГц) і використовують застарілі широкосмугові системи передавання голосу або даних/SCADA зі смугою пропускання 25 кГц, перейти до вузькосмугових систем зі смугою пропускання 12,5 кГц або еквівалентною до 1 січня 2013 року.
Див. також Broadband Електромагнітна завада Сільський Інтернет Ultra-wideband Широкосмуговий сигнал Narrowband IoT
Примітки