Комплементарність (від — доповнення). Термін застосовується в різних сферах буття соціуму, культурі, науці.
Просторова й електронно-структурна відповідність молекул або частин молекули, що уможливлює утворення специфічних комплексів. Спостерігається в таких парах як антитіло-антиген, фермент-субстрат, основи в комплементарних основних парах, як два ланцюги нуклеїнових кислот, де аденіну й гуаніну в одному ланцюгові відповідає тимін(або урацил) i цитозин в іншому, які взаємодіють між собою через водневий зв'язок геометрично відповідних - й оксогруп.
У біології та біохімії: Комплементарність (молекулярна біологія) — така взаємовідповідність у хімічній будові двох макромолекул, яка забезпечує їх взаємодію. Комплементарна ДНК Комплементарні основи У математиці:
Комплементарні кути — кути, що утворюють в сумі прямий кут (½π, або 90°). Теорія комплементарності (математика) — концепція оптимізації в математиці (див. Задача оптимізації).
У фізиці:
Комплементарні кольори спектра — кольори спектра, що в поєднанні дають білий колір.
У соціології, психології, когнітології, етнології:
Комплементарність (соціологія) Комплементарність (психологія) Комплементарність індивідів Комплементарність (шлюб) Комплементарність (когнітологія)
У економічній теорії:
Комплементарність (економіка)
Див. також
http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/201256.html