Красново́дська о́бласть — колишня адміністративно-територіальна одиниця в Туркменській РСР, що існувала в 1939—1947, 1952—1955 та 1973—1988 роках. Адміністративним центром було місто Красноводськ.
У серпні 1988 року адміністративні райони області були передані в безпосереднє підпорядкування республіканським органам Туркменської РСР. У 1991 році на території колишньої області утворена Балканська область, а в 1992 році — Балканський велаят.
Площа — 138,5 тис. км ². Населення — 352 тис. чол. (1987 рік), у тому числі міське — 82 %. Адміністративно складалася з 6 районів, включала 5 міст, 17 смт (1987). Адміністративний центр — місто Красноводськ.
Більша частина території зайнята пустелею Каракуми, що на заході омивається Каспійським морем.
Адміністративний поділ Область створена Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 листопада 1939 року.
У 1939 році область ділилася на 5 районів: Гасан-Кулійський, Казанджицький, Кара-Богаз-Гольський, Красноводський та Небіт-Дазький. У 1943 році з Ашхабадської області в Красноводську було передано Кизил-Атрецький район. 21 березня 1944 року скасували Кара-Богаз-Гольський район.
Область скасована Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 січня 1947 року, всі райони відійшли Ашхабадської області.
4 квітня 1952 область знову утворена, до неї входили 6 районів: Гасан-Кулійський, Казанджицький, Кизил-Атрецький, Красноводський, Кум-Дазький і Челекенський. 9 грудня 1955 року область скасували, райони відійшли до Ашхабадської області.
Коли область була утворена втретє (27 грудня 1973), то до неї увійшли 6 районів: Гасан-Кулійський, Казанджицький, Кара-Калінський, Кизил-Арватський, Кизил-Атрецький і Красноводський. У 1988 році, незадовго до третього скасування області, Гасан-Кулійський та Кара-Калінський райони скасовали.
Населення У 1939 році в області проживало 85,8 тис. чол. У тому числі туркмени — 43,7%; росіяни — 26,4%; казахи — 20,9%; українці — 3,1%; татари — 1,8%; вірмени — 1,1%. До 1987 року населення зросло до 352 тис. чол.
Природа Клімат — різко континентальний. Головні річки — Атрек, Сумбар. на території області розташовані Красноводський заповідник та Сюнт-Хасардазький заповідник.
Економіка Видобуток нафти та природного газу, мірабіліту (у затоці Кара-Богаз-Гол). Розвинута нафтопереробна, хімічна, харчосмакова, легка, металообробна галузі промисловості, виробництво будматеріалів. Основні промислові підприємства — в містах Красноводськ, Небіт-Даг, Челекен, Кизил-Арват, Бекдаш. Провідна галузь сільського господарства — відгінно-пасовищне вівчарство (зокрема каракульське). Землеробство поливне. Посіви зернових та овоче-баштанних культур; у долинах Атрека та Сумбара — субтропічні культури (гранат, оливки та інші). Шовківництво. Морський порт — Красноводськ. Існували морські поромні переправи: Красноводськ — Баку та Бекдаш — Баку. Газопровід Західна Туркменія — Бекдаш — Мангишлак Курорти: Моллакара.
Перші секретарі обласного комітету КП Туркменії 1940 — 1943 Хорєв Георгій Олексійович 1944 — 1945 Бондарков Петро Олександрович 1945 — .01.1947 Жегалін Іван Кузьмич 1952 — 1955 Кульбатиров Халли Батирович 1974 — 1988 Мітрін Євген Тимофійович .03.1991 — .12.1991 Амангельдиєва Тувакбібі
Голови облвиконкому 1944 — 1945 Тайлієв Анкар 1952 — 1955 Курбанов Аман Мамедович .12.1973 — 9.05.1983 Дурдиназаров Тачдурди 1983 — 31.12.1985 Тагандурдиєв Байрамгельди 31.12.1985 — 1986 Бабаджанов Темрі 1986 — .08.1988 Кортиков Сергій Іванович
Голови обласної ради 1991 — .06.1992 Пуханов Реджепмамет
Література Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 582