Зоря спектрального класу F має температуру поверхні від 6000 до 7400 К і білий або жовто-білий колір. У спектрах таких зір сильні лінії різних металів, зокрема кальцію, які посилюються до пізніших підкласів, а також лінії водню, які, навпаки, слабшають у пізніших підкласах. З фізичної точки зору клас F є досить неоднорідним й охоплює різні зорі населення I та населення II.

Характеристики До спектрального класу F належать зорі з температурами 6000—7400 К. Колір зір цього класу — жовто-білий, показники кольору B−V становлять близько 0,4m.

У спектрах цих зір присутні лінії іонізованих і нейтральних металів, зокрема Ca II, Fe I, Fe II, Cr II, Ti IIРимська цифра після позначення елемента означає його ступінь іонізації: I — нейтральний атом, II — одноразово іонізований елемент, III — дворазово іонізований тощо., а також лінії водню. У пізніших підкласахБільш ранні та більш пізні підкласи містять зорі відповідно вищої та нижчої температури. Чим більше число, що позначає підклас, тим він пізніший. можуть також з'являтися лінії молекул, наприклад CH.

Підкласи У пізніших підкласах спектр поглинання металів, зокрема кальцію, стає сильнішим, а лінії водню — слабшими. Підклас можна оцінювати за фраунгоферовою лінією K іона Ca II, однак у класах пізніше F3 вона змінюється з температурою незначно і не дає змоги точно визначити підклас. Найчастіше температуру й підклас зорі визначають за інтенсивністю ліній водню, оскільки вона не залежить ані від хімічного складу зорі, ані від її класу світності. Крім того, у пізніших підкласах використовують відношення інтенсивностей ліній металів і водню: наприклад, Fe I λ4046У такому записі після λ наведено довжину хвилі досліджуваної лінії в ангстремах. до бальмерівської лінії Hδ або Ca I λ4226 до Hγ. Інший критерій — інтенсивність ліній молекули CH, які з'являються в підкласах F3—F4 і посилюються до пізніших підкласів.

Класи світності Абсолютні зоряні величини зір головної послідовності класу F5 становлять 3,4m, у гігантів того самого класу — 0,7m, у надгігантів — яскравіше за −4,4m.

Методи спектроскопії дають змогу розрізняти класи світності за лініями різних металів. Наприклад, різні лінії Fe II і Ti II сильніші у яскравіших класах світності, але в підкласі F8 і пізніше вони майже зникають. Лінії Sr II, навпаки, майже непомітні в підкласі F2 і раніше, зате дають змогу розрізняти класи світності у пізніших підкласах F.

В ультрафіолетовій ділянці спектра класи світності розрізняють не лише за інтенсивністю ліній деяких металів, а й за загальним розподілом енергії в спектрі, наприклад за довжиною хвилі, на якій потік стає нульовим. В інфрачервоному діапазоні лінії водню серії Пашена та деякі лінії кисню посилюються зі зростанням світності, але в пізніших підкласах ці ефекти менш виражені, і помітні ефекти світності зберігаються переважно для ліній Ca II.

Додаткові позначення та особливості Серед зір класу F трапляються хімічно пекулярні, однак їх значно менше, ніж, наприклад, у класі A, а в підкласах пізніше F5 такі майже не зустрічаються. Це пов'язано з тим, що за температур, характерних для зір класу F, їхні зовнішні шари вже стають конвективними, тому поверхневі аномалії хімічного складу перемішуються по всій атмосфері і стають менш помітними.

Прикладами класів хімічно пекулярних зір класу F є зорі типу ρ Корми та зорі типу δ Дельфіна, які фактично є Am-зорями пізніх підкласів — у їхніх спектрах аномально сильні лінії багатьох металів, але не кальцію. Подібно до цього, Fp-зорі є продовженням Ap-зір у класі F.

Фізичні характеристики Спектральний клас F є досить неоднорідним з погляду фізичних параметрів зір. Наприклад, зорі головної послідовності класу F мають маси 1,2—1,6 , світності приблизно 2—6 і живуть близько кількох мільярдів років. Такі зорі можуть належати як до населення I, так і до старішого й біднішого на метали населення II. У першому випадку вони можуть бути змінними типу δ Щита, у другому — змінними типу SX Фенікса. Зорі головної послідовності пізніх підкласів F зазвичай включають до програм пошуку позаземних цивілізацій SETI.

Гіганти й надгіганти класу F також можуть належати до обох зоряних населень. Наприклад, деякі зорі горизонтальної гілки, зокрема частина змінних типу RR Ліри, — це зорі-гіганти класу F, що належать до населення II.

Більшість надгігантів класу F — молоді масивні зорі населення I, які вже пройшли певні етапи еволюції зір, однак існують і надгіганти населення II, на що вказують їхня велика галактична широта та низький вміст важких елементів. Наприклад, деякі з них — маломасивні зорі, що зійшли з асимптотичної гілки гігантів. Надгіганти класу F також можуть проявляти змінність як цефеїди.

Зорі класу F становлять 2,9 % від загальної кількості зір Чумацького Шляху. В околі Сонця в середньому, одна з 33 зір головної послідовності належить до спектрального класу FLeDrew, G.; The Real Starry Sky , Journal of the Royal Astronomical Society of Canada, Vol. 95, No. 1 (whole No. 686, February 2001), pp. 32–33.. Однак через відносно високу яскравість їхня частка серед спостережуваних зір більша. Наприклад, у каталозі Генрі Дрейпера, що охоплює зорі з видимою зоряною величиною до 8,5m, близько 19 % об'єктів належать до класу F.

+Параметри зір спектрального класу F різних підкласів і класів світностіСпектральний класАбсолютна зоряна величина, mТемпература, КVIIIIVIIIIF02,60,6−4,7…−8,5725073507200F12,80,6−4,7…−8,5712072007050F23,00,6−4,6…−8,4700070506960F33,10,6−4,6…−8,3675068406770F43,30,7−4,6…−8,3F53,40,7−4,4…−8,2655066306570F63,70,7−4,4…−8,1F73,80,6−4,4…−8,1625063306280F84,00,6−4,3…−8,0617062206180F94,20,6−4,2…−8,0601060205980

Усереднені значення параметрів зір головної послідовності класу FDavid F. Gray «The observations and analysis of Stellar Phorospheres», Cambridge University Press 2005:

Клас B-V V-R b-y MV BC Teff, К R/RΟ log g M/MΟ Vsin(i), км/с F0 0,31 0,30 0,16 2,7 0,04 7178 1,62 4,3 1,66 180 F2 0,36 0,35 0,22 3,0 0,04 6909 1,48 4,3 1,56 135 F5 0,44 0,40 0,29 3,5 0,02 6528 1,40 4,3 1,41 20 F8 0,53 0,47 0,33 4,0 −0,01 6160 1,20 4,4 1,25 9

Усереднені значення параметрів гігантів класу F:

Клас B-V V-R b-y MV BC Teff, К R/RΟ log g M/MΟ Vsin(i), км/с F0 0,31 — — 1,0 0,04 7178 7,0 — — 135 F2 0,36 — — 0,9 0,04 6909 — — — 128 F5 0,44 — — 0,8 0,02 6528 — — — 115 F8 0,54 — — 0,7 −0,02 6160 8,0 3,4 — 95

Усереднені значення параметрів надгігантів класу F:

Клас B-V V-R MV BC Teff, К R/RΟ log g M/MΟ Vsin(i), км/с F0 0,16 0,03 −5,0 −0,12 9550 70 — — — F2 0,21 0,07 −5,0 −0,12 9000 70 — — — F5 0,33 0,12 −5, 0,01 8500 70 — — — F8 0,35 — −4,9 0,02 8300 70 — —

Приклади Прикладами зір головної послідовності класу F можуть слугувати Проціон (F5IV-V), Алракіс, Дубхе B, 19 Дракона А, Гамма Діви A та BSIMBAD, entries on Gamma Virginis A and Gamma Virginis B , accessed June 19, 2007., до гігантів належить Іпсилон Пегаса (F8III), а до надгігантів класу F належать Арнеб (F0Ia) і Везен (F8Ia), Полярна зоря (F7 Ib-II). Прикладами хімічно пекулярних зір класу F є HD 573 (F0), HD 2202 (F1), HD 154 (F2).

Серед усіх зір класу F найближче до Землі розташований Проціон, на відстані 3,5 парсека (11,4 світлового року). Він же є найяскравішою зорею класу F з видимою зоряною величиною 0,38m. Яскравіший Канопус має спектральний клас A9, хоча іноді його помилково відносять до класу F0. +Деякі зорі класу F, що використовуються як стандартиСпектральний класКлас світностіVIIIIF0HD 23585F2КафНю ОрлаF3HR 1279F5HD 27524МірфакF6Пі³ ОріонаHR 6577F8HD 27808HR 8905ВезенF9HR 506

Див. також

Зоря головної послідовності спектрального класу F

Коментарі

Примітки

Література