Кре́йсберг Іса́к Миро́нович (партійна кличка — Гео́ргій; За іншими відомостями — народився 1896 року, а метричний запис про народження 1998 року — фіктивний, зроблений батьками для надання у військовий суд у 1915 році для пом'якшення вироку., Київ, Київська губернія, Російська імперія — , Полтава, Полтавська губернія, Українська Народна Республіка) — український політичний діяч, революціонер, більшовик, народний секретар фінансів Народного секретаріату Української Народної Республіки Рад (1918).
Біографія Народився в Києві (тепер — Україна) у бідній єврейській родині. Закінчив 4-класне училище Бродського. З 1909 року працює, спочатку в Києві, потім у Мінську, Двінську.
З 1912 року брав участь у революційному русі. З 1914 року в Києві, член комітету РСДРП(б). У 1915 році заарештований, засуджений військовим судом до двох років восьми місяців років каторгиМ'який вирок пояснювався тим, що родина Крейсберга змогла надати судові фіктивний запис про народження, тому його судили як неповнолітнього. (відбував у арештанських ротах у Києві, звільнений після Лютневої революції).
З березня 1917 року — секретар Київського комітету РСДРП(б), у квітні — червні 1917 року — член Окружного комітету РСДРП(б) Південно-Західного краю і виконкому Київської ради робітничих депутатів. 27 жовтня 1917 року обраний у Київський ревком, 28 жовтня 1917 року — заарештований, згодом звільнений. 15 січня 1918 року ввійшов до складу загальноміського Військово-революційного комітету по керівництву повстанням у Києві, брав участь у боях зі Збройними силами УНР.
У січні — лютому 1918 року — заступник народного секретаря, народний секретар фінансів у Народному секретаріаті (радянському уряді України). На 1-му і 2-му з'їздах КП(б)У обирався до складу ЦК КП(б)У.
У 1918 році — на підпільній роботі в Одесі (член підпільного ревкому) і в Харкові, один із керівників повстання проти Директорії УНР у Катеринославі (27–28 грудня 1918 року), брав участь у роботі Полтавського губернського селянського з'їзду. Заарештований та розстріляний 16 січня 1919 року в Полтаві.
Ушанування пам'яті Одну з площ Полтави, де було знайдено тіло Крейсберга, 1919 року було названо на його честь. Вулиця Ісаакяна (колишня назва — Фабрична вулиця) у Києві в 1919–1944 роках мала назву вулиця Крейсберга.
2015 року після прийняття Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» прізвище Крейсберга Українським інститутом національної пам'яті було включено до списку осіб, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізаціюПідстава: «Учасник січневого заколоту проти УНР у 1918 р., учасник встановлення радянської влади в Україні. Член ЦК КП(б)У в 1918 р. Один із керівників повстання проти Директорії УНР у Катеринославі в грудні 1918 р.»..
Примітки
Посилання Ісаак Миронович Крейсберг // Сайт «Історія Полтави». Крейсберг (Исааков) Исаак Миронович // Російська єврейська енциклопедія.
Джерела Крейсберг Исаак // Памятник борцам пролетарской революции, погибшим в 1917—1921 гг. / сост. Л. Лежава, Г. Русаков. — 3-е изд., испр. и доп. — –. : , 1925. — С. 304 , 305 . Крейсберг Исаак Миронович // Конда — Кун. — : Советская энциклопедия, 1973. — С. 370. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969–1978, т. 13). Крейсберг Исаак [некролог] // Известия Временного рабоче-крестьянского правительства Украины и Харьковского совета рабочих депутатов. — 1919. — № 34. — 1 февраля. Крейсберг Ісак Миронович // . — С. 490. Ті, що одійшли // Пролетарська правда. — 1927. — № 255 (1868). — 6 листопада. — С. 10. Шрейбер С. Памяти Исаака Крейсберга // Летопись революции. — 1927. — № 5–6. — С. .