Володимир Захарович Борисовський ( , місто Дебальцеве, тепер Донецька область — , місто Київ) — український державний діяч, заступник голови Ради Міністрів Української РСР, міністр України з питань інвестиційної політики (інвестицій і будівництва). Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в лютому 1981 — жовтні 1982 р. Член ЦК КПУ в жовтні 1982 — червні 1990 р.
Біографія Народився 25 квітня 1933 року в місті Дебальцеве на Донеччині.
У 1956 закінчив Київський політехнічний інститут, кафедру автоматизації електрометаханічних систем та електроприводу (стара назва — «Електрообладнання промислових підприємств»), інженер-електромеханік.
З 1956 по 1963 рік — майстер Криворізького монтажного управління № 453 тресту «Південелектромонтаж» Дніпропетровської області, виконроб, начальник дільниці, головний інженер спеціалізованого управління тресту «Дніпроелектромонтаж» на будовах гірничорудної та металургійної промисловості Кривбасу.
Член КПРС з 1961 року.
У 1963—1970 роках — інструктор, заступник завідувача, у 1970—1977 роках — завідувач відділу будівництва і комунального господарства Дніпропетровського обласного комітету КПУ.
У 1977—1979 роках — заступник голови виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів.
У 1979—1981 роках — 1-й заступник міністра промислового будівництва Української РСР.
З 13 березня 1981 по 18 вересня 1987 року — міністр монтажних та спеціальних будівельних робіт Української РСР.
З 18 вересня 1987 по квітень 1991 року — заступник голови Ради Міністрів Української РСР з питань будівництва.
З 5 червня 1991 по 25 лютого 1992 року — Державний міністр України з питань інвестиційної політики.
З 1991 року — президент Всеукраїнської громадської організації «Спілка будівельників України».
З 25 лютого 1992 по 30 грудня 1992 року — Міністр інвестицій і будівництва України.
З 1993 по 1998 рік — директор АТЗТ «Лукойл-Україна».
З 1999 року — перший заступник голови Національного депозитарію України.
Член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. Академік, член президії Академії технологічних наук, академік Інженерної академії наук України, член Правління Українського союзу промисловців і підприємців, віце-президент Міжнародної спілки будівельників, член Правління Міжнародного союзу товаровиробників.
Помер 11 лютого 2012 року в Києві.
Нагороди Лауреат Державних премій у галузі науки і техніки СРСР (1984) і України (1999). Ордени «Знак Пошани», Жовтневої революції, два ордени Трудового Червоного прапора, три медалі. Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР. Почесна грамота Верховної Ради України. Почесна грамота Кабінету Міністрів України. Заслужений будівельник Української РСР.
Примітки
Посилання БОРИСОВСЬКИЙ Володимир Захарович на сайті УФГ