Облога Нарви була другою облогою шведського міста Нарва під час Великої Північної Війни, у результаті якої місто було захоплено Московським царством 9 серпня 1704 із наступними масовими вбивствами шведського населення.
За чотири роки після першої битви під Нарвою, Петро I прибув знов з метою захопити Нарву та ліквідувати Інгрію як шведську сировинну базуTucker, S.C., 2010, A Global Chronology of Conflict, Vol. Two, Santa Barbara: ABC-CLIO, LLC, ISBN 9781851096671. 24 червня 20 000 армія під командуванням Б. Шереметьєва захопила Тарту. Після чого він обложив Нарву. Гарнізон міста під командуванням генерал-майора Р. Горна складався з 3 800 піхотинців і 1 300 кавалеристів. Московські війська провели три фронтальні атаки і після довготривалої битви захопили Нарву, після штурму вони вирізали містян доки Петро І не зупинив їх. Генерал Горн, декілька офіцерів і велика кількість шведських солдатів потрапила в полон, втрати становили близько 3 200. Московити, незважаючи на успіх, також зазнали важких втрат — 13 000 втрат під час облоги, з них 8000 — в ході кінцевого штурмуCarl XII: s historia, Del 1, Knut Lundblad. p.339.
Також у серпні Петро I підписав Нарвський договір. 11 вересня у дворі ратуші жителі Нарви, що залишилися в живих, присягнули на вірність Петру I, і місто було включено до складу Російського царства.
Примітки
Посилання Генерали, які командували облогою Нарви, 1704 і підрозділи, що брали участь в облозі.