Оно́ но Кома́чі (, 834? — 900?) — одна з найкращих поетес доби Хейан, творчість якої високо цінували як укладач поетичної антології «Хякунін ішшю» («По одному віршу ста поетів») Фуджівара но Тейка (1162—1241), так і знаменитий мандрівний поет-чернець Сайґьо-хоші (Сато Норікійо, 1118—1190).
Біографія
Походила поетеса з родини провінційного чиновника й була запрошена до свити однієї з дружин японського імператора виключно через її талант та вроду. Численні народні легенди про красу юної Оно но Комачі та її злиденну старість стали сюжетами кількох популярних п'єс із репертуару театру Но, найвідоміша з яких має назву «Гробниця Комачі».
Попри те, що ця поетеса також була зарахована укладачем антології «Кокінвакашю» Кі-но Цураюкі до когорти «Шести безсмертних», він характеризував її поезію так:
Легенда японського мистецтва
Так сталося, що реальне життя поетеси затьмарили міфи, що стали прекрасною легендою японського мистецтва на століття. До образу талановитої поетеси зверталися драматурги та художники. Реалістична гілка японського мистецтва найчастіше зверталася не до молодої Оно но Комачі, вродливої і наче захищеної від усіх скорбот світу, а саме до покинутої старої, що втратила і красу, і прихильність долі.
До легендарного образу звертались і майстри нецке. Відомий майстер школи Кано — Йошімура Шюдзан — уславився більше не як художник, а саме як майстер нецке. Він подав її як стару і жебракуючу жінку у страшних злиднях. Вона сидить з виразом нескінченого страждання і безнадії на обличчі, з драною торбою на виснажених плечах, наче підвестись на ноги їй вже несила. Психологічна насиченість образу перегукується з найкращими зразками скульптур доби західноєвропейського бароко, залишаючись мініатюрним твором мистецтва. Важко відсахнутися від думки, що колись подібний твір слугував лише прикрасою японського одягу і міг зникнути, як зникли інші твори майстра Шюдзана, як зникли і вірші Оно но Комачі, їх більша частина.
На честь Оно но Комачі в Японії споруджено пам'ятний знак в місті Кіото.
Література
Hirshfield, Jane; Mariko Aratani (1990). The Ink Dark Moon: Love Poems by Ono no Komachi and Izumi Shikibu, Women of the Ancient Court of Japan. New York: Vintage Books. ISBN 0-6797-2958-5. Keene, Donald (1970). Twenty Plays of the Nō Theater. New York: Columbia University Press. ISBN 0-2310-3454-7. Rexroth, Kenneth; Ikuko Atsumi (1977). Woman poets of Japan. New York: New Directions Pub. Corp.. ISBN 0-8112-0820-6. Бондаренко І. Розкоші і злидні японської поезії: японська класична поезія в контексті світової та української літератури. — К. Видавничий Дім Дмитра Бураго, стор. 528 Збірка «Скарби мистецтв країн Азії і Африки», . Вип. 1, М, «Зобр. мистецтво», 1975
Посилання
Див. також Укійо-е Нецке Мистецтво Японії (Ермітаж) Йошімура Шюдзан