Паша́-Тепє́ (; або Лиса) — невисока (167 м) гора-останець в Криму, знаходиться на захід від Феодосії.
Опис Назва Паша-Тепе перекладається з кримськотатарської, як вершина паші (paşa — паша, високий титул в Османській імперії, töpe — вершина) .
Під Лисою горою, біля русла річки що тут колись протікала, археологами виявлена своєрідна майстерня з виготовлення знарядь праці, яка існувала тут у перехідний від палеоліту до неоліту час. Тут первісні ремісники виготовляли наконечники дротиків, стріл, різці.
У 1904 році феодосієць Йосип Біанки в своєму саду біля підніжжя Паша-Тепе під час копання колодязя виявив джерело цілющої мінеральної води. Дослідження показали, що виявлена вода близька за складом до кавказьких «Єсентуків» № 20 і австрійського «Оберзальцбрунну». Йосип Біанки назвав воду «Паша-Тепе». У 1916 році вода була удостоєна на Міжнародній виставці Золотої медалі. До революції на Феодосійській набережній, поряд з купальнями, знаходився витончений павільйон «Паша-Тепе», де можна було попити цілющої води. Під час перших визвольних змагань свердловина була занедбана. Через багато років її очистили і почали експлуатувати, і тоді мінеральна вода отримала нову назву — «Феодосійська»Альбов С. В. Минеральные источники Крыма. — Симферополь: Крымиздат. — 1956. — 32 с.Н. Богданов, Н. Ястреб Лечебные воды Феодосийского курорта. — Симферополь: Крымиздат. — 1959. — 62 с. .
У шістдесятих роках минулого століття на вершині Паша-Тепе була побудована телевежа. Тоді ж схили гори були засаджені кримською сосною. По схилах гори проходив один з найскладніших спусків мотокросу в Радянському Союзі, а зараз — кілька непростих даунхіл-трас, побудованих місцевими велосипедистами. Література Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Примітки