Стефанія Віндіш-Грецька (), повне ім'я Стефанія Елеонора Марія Єлизавета Камілла Філомена Вероніка Віндіш-Грецька (), ( 4 квітня 1909— 25 травня 2005) — принцеса Віндіш-Грецька, донька принца Отто Веріанда Віндіш-Грецького та Єлизавети Марії Австрійської.
Біографія Стефанія народилась 1909 року у Плосковіце в Богемії. Вона була єдиною донькою і четвертою, молодшою, дитиною в родині принца Отто Веріанда Віндіш-Грецького та його дружини Єлизавети Марії Австрійської. В сім'ї вже підростало троє синів: Франц Йосип, Ернст та Рудольф. Ім'я Стефанія, імовірно, дівчинка отримала на честь бабусі з материнського боку Стефанії Бельгійської. Її батьки одружилися 1902 року через взаємні почуття. Батько, хоча і походив зі старовинного дворянського роду Віндіш-Грец не був рівнею онуці австрійського імператора. Але, пам'ятаючи про тяжку долю сина, Франц Йосиф I погодився на цей союз, бачачи, що Єлизавета не відступиться від свого задуму. Не зважаючи на народження чотирьох дітей, шлюб виявився нещасливим. Напруження виникло через взаємні зради і ревнощі. Намагаючись розвіятись, Єлизавета почала подорожувати. Стефанія дуже страждала через відсутність матері, а потім через хворобливий розрив батьків. У 1915 році Єлизавета подала на розлучення. Вони з Отто ще тимчасово примирялися, але дійти згоди не могли. Від 1917 року почалася боротьба за опіку над дітьми, яка продовжувалася до 1921 і закінчилася перемогою матері. 1924 року батьки остаточно розійшлися. Єлизавета із дітьми переїхала до Брюсселя.
Дитинство Стефанії пройшло при габсбурському та бельгійському дворах. У Бельгії вона мала добрі стосунки із двоюрідною бабусею Клементиною Бельгійською. Із нею юна принцеса регулярно листувалася. В Брюсселі вона взагалі знайшла багато нових друзів, хоча й не могла ужитися із донькою Клементини, Марією Клотильдою. Згодом Стефанія була представлена королю Леопольду III, його дружині Астрід, та королеві-матері Єлизаветі.
Природно було знайти гідного супутника життя для принцеси. Кандидатури італійців та представників династії Габсбургів відразу були відхилені. Її обранцем став 25-річний бельгійський граф П'єр д'Алькантара де Керью. Шлюб був укладений по любові. Весілля відбулося у Брюсселі 22 липня 1933. За два роки народився син. У травні 1940 році П'єр брав участь у битві за Бельгію, а в червні приєднався до групи офіцерів свого полку, що був у русі Опору. У 1942-му був захоплений із більшістю з них і доправлений до Бохума. Потім послідовно до Ессена, Зоннебургу і Заксенгаузена, де і загинув 14 жовтня 1944 року.
Ще до його смерті Стефанія познайомилася із шведським підприємцем Карлом Акселем Бйорклундом, що представляв у Бельгії компанію «Stora Kopparberg Mining Company». 20 жовтня 1944 вона народила від нього сина. 14 листопада 1945 принцеса одружилася з Бйорклундом у Брюсселі.
За своє життя багато подорожувала Африкою, головним чином в Кенії, де жив її старший брат Франц Йосип, та Південною Америкою (переважно Аргентиною).
Померла принцеса Стефанія цу Віндіш-Грец у 2005-му у віці 96 років після смерті чоловіка та молодшого сина. Своє тіло заповіла науці.
Родина Чоловік — П'єр д'Алькантара де Керью
Діти:
Альвар Етьєнн (1935) — граф д'Алькантара де Керью, був одружений із Анітою Дамстен, згодом — із Даніелою ван Хам, має трьох дітей від першого шлюбу.
Чоловік — Карл Аксель Бйорклунд
Діти:
Бйорн-Аксель (1944—1995) — був двічі одружений, мав чотирьох дітей.
Генеалогія
Література Ghislaine Windisch-Graetz, née d'Arschot Schoonhoven, Kaiseradler und rote Nelke: Das Leben der Tochter des Kronprinzen Rudolf, 1988 Friedrich Weissensteiner, L'Archiduchesse rouge, Payot, Paris, 2010 Oscar Coomans de Brachène, Etat présent de la noblesse belge, annuaire 2003, Brussels, 2003.
Посилання Профіль на Geneall.net Профіль на Thepeerage.com Королівський гід. Віндіш-Грец Стефанія Елеонора цу Віндіш-Грец Її високість Стефанія цу Віндіш-Грец Родинне дерево Стефанії цу Віндіш-Грец Ерцгерцогиня Єлизавета Червона ерцгерцогиня