Євграф Федорович Крендовський (1810, Кременчук — 1870-і) — український художник-портретист, жанрист, майстер інтер'єру.
Біографія
Євграф Федорович Крендовський народився в Кременчуці Полтавської губернії в Україні у 1810 році в сім'ї обер-офіцера. У юності закінчив знамениту Арзамасську художню школу О. В. Ступіна. З 1830 по 1835 рік під керівництвом відомого живописця О. Г. Венеціанова навчався в Санкт-Петербурзькій Академії мистецтв, яку відвідував вільним учнем. У перший рік навчання представив на виставку дві свої роботи: «Водоскат на дачі графа Безбородько» та «Внутрішність руїни».
Після закінчення Академії мешкав у С. Петербурзі.
У 1835 році, у зв'язку з домашніми обставинами, покидає північну столицю і від'їжджає до Кременчука (є припущення, що художник одружився в Кременчуці). Декілька років мешкав в Кременчуці, а потім (у 1839 р.) влаштувався приватним вчителем малювання в маєтку Мануйловка Кременчуцького повіту Полтавської губервнії (нині — Козельщинского району), який належав подружжю Олександру Олександровичу і Варварі Михайлівні Остроградським.
Ближче до 1860 рр. Крендовський з сім'єю переїжджає до Кременчука де відкрив приватну художню школу (це питання до кінця не досліджене).
У 1839 році Євграф Крендовський відіслав в Академію мистецтв дві картини (насправді не відомо, які роботи були представлені на здобуття звання) з проханням про присвоєння йому звання вільного художника. Його прохання було задоволене.
Про подальшу долю Крендовського офіційні джерела не згадують. Довгий час припускали, що Євграф Федорович помер в 50-х роках XIX століття, оскільки останньою його роботою вважався акварельний «Автопортрет» 1853 року, що зберігається в Державній Третьяковській галереї в Москві. Є думка, що останні роки життя художник провів в маєтку свого брата Хрисанфа — селі Ізмайлово Арзамаського повіту (нині Шатковського району) Нижегородської губернії. Деякі дослідники вважають, що Євграф Крендовский був похований в склепі Ізмайловської церкви Казанської Ікони Божої Матері в 1870-х рр.
Згідно з сучасними дослідженнями, вважається, що останні роки художник провів у селі Мануйлівка (нині Верхня Мануйлівка, Козельщинського району Полтавської області), де і був похований разом з дружиною в сімейному склепі (ймовірно у 1870-х роках).
Його онуком, сином дочки Ольги, був американський художник-символіст Жорж Ле Серек де Кервільї (1883—1952), художник-портретист, який спочатку працював у Франції, а потім з 1933 р. в Каліфорнії..
Творчість Що стосується творчої спадщини Євграфа Федоровича, то зараз експонуються тільки більше двох десятків його робіт. Частина картин зберігається в запасниках, деякі знаходяться в приватних колекціях, а частина картин безслідно зникла. Його роботи розміщені в картинних галереях Москви, С. Петербурга, Таганрога, Пскова, Новокузнецька, Києва, Миколаєва.
Наслідуючи приклад свого учителя Венеціанова, Крендовський приділяв особливу увагу зображенню «перспектив», тобто різних інтер'єрів. Він часто звертався до техніки акварелі і гуаші, створював мініатюрні портрети.
Період з 1836 по 1870 р. вважається найпліднішим. Саме в цей час були створені більшість його робіт. Наприклад, у 1836 році він написав картину «Збори на полювання» (нині зберігається в Третьяковській галереї). У 1853 році акварельний «Автопортрет» (зберігається в Третьяковській галереї). У 1861 році розписав іконостас для домашньої церкви Полтавської чоловічої гімназії (знищений у 20-х роках 20 століття).
І нарешті, відомий пейзаж «Площа провінційного міста» написаний в 1860-і роки (полотно, олія 64,8 х 105,5)(Державна Третьяковська галерея). На картині зображена площа з будівлею інтендантських речових складів, посаду Крюків (що нині входить до складу Кременчука).
У кінці літа 2018 року в Третьяковській галереї відбулася атрибуція по цій картині. Відтепер, в офіційних музейних документах, затверджено назву: "Площа Крюкова посаду в Кременчуці".
За сюжетом цієї картини у 2017 році кременчуцьким композитором Людмилою Бояренцевою була написана музична поема з одноіменною назвою .
Список відомих картин Євграфа Крендовского, достовірність яких не викликає сумнівів (вказуються офіційні назви) :
1. Портрет Олександра Олександровича Башилова і дітей графа де Бальмен, Якова і Саші (Державна Третьяковська галерея. Москва). 2. Портрет О. С. Лашкарьова з дітьми (Державний Історичний музей. Москва). 3. Збори на полювання (Державна Третьяковська галерея. Москва). 4. Сім годин вечора (Державний Російський музей. Санкт-Петербург). 5. Сестри. Діти художника (Таганрогський художній музей). 6. Портрет Дарини Крендовської (Державна Третьяковська галерея. Москва). 7. Капніст Петро і Павло (Державна Третьяковська галерея. Москва). 8. Дівчатка з роду Капністів (колекція Сергія і Тетяни Підстаницьких). 9. Портрет невідомого, що сидить в кріслі (Національний художній музей України. Київ). 10. Портрет невідомої у блакитній сукні (Національний художній музей України. Київ). 11. Портрет дітей художника — Дарини, Єлизавети і Михайла (Національний художній музей України. Київ). 12. Подруги (Державний Російський музей. Санкт-Петербург). 13. Портрет генерал-лейтенанта І. К. Арнольді, героя війни 1812 р. (Оригінал экспонується у Миколаївському художньому музеї ім. Верещагіна. Авторський повтор — в галереї Антикваріат «Російські сезони». С. Петербург). 14. Чоловічий портрет (Миколаївський художній музей ім. Верещагіна). 15. Портрет дівчини (Миколаївський художній музей ім. Верещагіна). 16. Портрет героя війни 1812 року, майора Антона Івановича Антоновського (Державний Історичний музей. Москва). 17. Дівчина-українка (Державна Третьяковська галерея. Москва). 18. Портрет Є. Д. Протасової (Псковський Державний об'єднаний історико-архітектурний і художній музей-заповідник). 19. Портрет дівчинки (приватна колекція). 20. Портрет Сергія Михайловича Бутурліна в дитинстві (Державний музей-заповідник Ростовський Кремль). 21. Портрет молодої пані в чорній сукні (Новокузнецький художній музей). 22. Портрет невідомої жінки в ліловій сукні (Державний Російський музей. Санкт-Петербург). 23. Портрет сумної незнайомки (позиціонується як Портрет Ширинської-Шихматової)(приватна колекція). 24. Тронний зал імператриці Марії Федорівни в Зимовому палаці (Ермітаж. Санкт-Петербург). 25. Портрети подружньої пари — князя Андрія Ярославовича і княгині Наталії Олександрівни Ширинських-Шихматових (загублені). 26. Ісус у терновому вінку (Галерея «Арт Імперія». Київ). 27. Площа Крюкова посаду в Кременчуці (Площа провінційного міста) (Державна Третьяковська галерея. Москва). 28. Автопортрет (Державна Третьяковська галерея. Москва)
Галерея
Вшанування пам'яті У 2018 році кременчуцьким філателістом Дмитром Майоршиним за спеціальною програмою Укрпошти "Власна марка" були надруковані поштові конверти "Площа провінційного міста" із маркою-портретом Євграфа Крендовського, які зберігаються в закладах культури міста Кременчука.
Див. також
Площа провінційного міста
Джерела
«Мистецтво живопису і графіки на Україні в першій половині і середині XIX століття»,— Київ-Одеса, «Вища школа», 1983 р.; ст. 49 Бояренцев С. М., Тарасов В. А., Кириченко Н. С., Шиндина Е. П., Калужский В. А., Пучкарев В. П. «Художник Е. Ф. Крендовский. Известное о неизвестном», Полтава, ООО «Асми», 2018. Х981. ISBN 978-966-182-502-3. XX наукова конференція «Експертиза і атрибуція творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва», матеріали 2015 року. Державна Третьяковська галерея. Об'єднання Магнум Арс. Москва 2016. с. 255. Євграф Федорович Крендовський Художник Е. Ф. Крендовский. Известное о неизвестном
Примітки