<<АБЕТКИ | ТАТАРСЬКА МОВА| УРОКИ>>
МОВОТВІР
юк (ні, заперечення) рәхмәт (спасибі, благодарю)
післяставки (закінчення)
В тюркських мовах важливе значення відіграють післяставки (післялоги), щось середнє між закінченням і прийменником (рос.прєдлог), який стоїть після слова.
Зокрема, за допомогою післяставок передаються відмінки:
Муса (Мусій) -> Мусага (Мусію) Муса (Мусій) -> Мусаның (Мусія) Муса (Мусій) -> Мусадан (від Мусія) Муса (Мусій) -> Мусада (у Мусія)
кыз (дівчина) - кызның (дівчини) бала (дитина) - балам (дитина моя)
Однина/множина іменників:
библиотека (бібліотека) -> библиотекалар (бібліотеки) китапханә (бібліотека) -> китапханәләр (бібліотеки)
та багато інших речей.
Іменники
Множина
Множина іменників утворюється за допомогою закінчень: слова, у яких остання голосна - тверда: -нар (останній звук -л або -м) -лар (останні звуки будь-які крім -л або -м) слова, у яких остання голосна - м'яка: -нәр (останній звук -л або -м) -ләр (останні звуки будь-які крім -л або -м)
Відмінки
У татарській мові є шість основних відмінків:
Баш килеш (головний). Відповідає на питання кем? нәрсә? (хто? що?) Закінчення відсутні. Иялек килеше (присвійний). Відповідає на питання кемнең? нәрсәнең? (кий? чий?). Утворюється за допомогою закінчень -ның, -нең. Юнәлеш килеше (напрямний). Відповідає на питання кемгә? нәрсәгә? (кому? чому?) Утворюється за допомогою закінчень -а, -ә, -га, -гә, -ка, -кә. Төшем килеше (знахідний). Відповідає на питання кемне? нәрсәне? (кого? що?) Утворюється за допомогою закінчень -не, -ны, -е, -ы Чыгыш килеше (вихідний). Відповідає на питання кемнән? нәрсәнән? (від кого? від чого?) Утворюється за допомогою закінчень -нан, -нән, -дан, -дән. Урын-вакыт килеше (місцево-часовий). Відповідає на питання кемдә? нәрсәдә? (у кому? у чому?) Утворюється за допомогою закінчень -да, -дә, -та, -тә.
Займенники
Особові
мин - я (порівн. укр. мене) син - ти ул - він без - ми сез - ви алар - вони
Присвійні (окремо і у формі післяставок)
Приклад.
китаб - книга сүз - слово (минем) китабым - книга моя (минем) сүзем - слово моє (синең) китабың - книга твоя (синең) сүзең - слово твоє (аның) китабы - книга його (аның) сүзе - слово його (безнең) китабыбыз - книга наша (безнең) сүзебез - слово наше (сезнең) китабыгыз - книга ваша (сезнең) сүзегез - слово ваше (аларның) китабы - книга їх (аларның) сүзе - слово їх
Дієслова
Основна форма
В словниках дієслово дається в одній з двох основних форм:
Основна форма дієслова № 1 - ім'я дії. Має закінчення -у, -ү : язу (писання), уку (наука, навчання), белү (знання), бару (хода, ходіння) і т.д. Основна форма дієслова № 2 - неозначена форма. Має закінчення -арга, -әргә, -ырга, -иргә: язарга (писати, "писати щоб"), укырга (вчитися), белергә (знати).
Відкидаючи від кожної з основних форм відповідне закінчення отримуємо основу дієслова.
Цікаво звернути увагу, що в руській (українській і російській) мовах у складі існує багато дієслів, у складі яких можна помітити форму, за значенням і закінченням близьку вищезазначеній татарській основній формі №1: цитув''ати (цитировать), закривати (закрывать), розглядувати (розглядывать) і т.д.
Наказова форма
Утворюється додаванням до основи дієслова закінчень -а, -ә:
язу - писання (писати) - яза! (пиши!) бару - хождіння (ходити) - бар! (іди!) уку - наука, навчання (учитись) - ука! (учись!)
Теперішній час
Теперішній/Майбутній час
Спосіб утворення:
основа на приголосну + -а/-ә + особові закінчення 1-го типу основа на голосну + -ый/-и + особові закінчення 1-го типу
мин язам - я пишу син язасын - ти пишеш ул яза - він пише без язабыз - ми пишемо сез язасыз - ви пишете улар язалар - вони пишутьОсобові закінчення:
мин -м/-мын/-мен син -сың/-сең ул – без -быз/-без сез -сыз/-сез алар -лар/-ләр/- нәр/-нәр
Минулий час
Певний минулий час (билгеле уткән заман)
Спосіб утворення:
основа + -ды/-де/-ты/те + 2 тип особових закінчень:
Мин -м Син -ң Ул – Без -к Сез -гыз/-гез Алар -лар/-ләр/-нәр/-нәр
Непевний минулий час (билгесез үткән заман)
Основа + ган/гән/кан/кән + 1 тип закінчень (в 1й особі однини - закінчення -мын/-мен).
мин барганмын, эшләгәнмен без барганбыз, эшләгәнбез син баргансың, эшләгәнсең сез баргансыз, эшләгәнсез ул барган, эшләгән алар барганнар, эшләгәннәр
Приставка -ган/-гән - для основ, які закінчуються на голосну або дзвінку приголосну, -кан/-кән – для основ на глуху приголосну.
Різниця між минулими часами
Певний минулий час позначає дію, про яку відомо напевно, що вона відбулася, в той час як непевний минулий час позначає дію, про яка напевно відбулася:
Ул кичә кинога барды. Він вчора ходив в кіно. Ул кичә кинога барган. Він вчора (напевне) ходив кіно, він мав вчора ходити в кіно.
Непевний минулий час використовується для опису історичних подій, свідками яких співрозмовники не були:
Сугыш 1941 нче елда башланган. Війна почалась в 1941 році.
Майбутній час
Невизначений майбутній час (билгесез киләчәк заман)
Основа + -ыр/-ер/-ар/-әр/-р + 1 тип закінчень
Визначений майбутній час (билгеле киләчәк заман)
Основа + -ачак/-әчәк/-ячак/-ячәк + закінчення 1 типу.
улар яздылар - вони написали иде - був диде - сказав диктант язган''' идек - ми вже написали диктант
Словник
мненияләр юкмы? - чи немає думок (мнєній)? мин әйтәм - я знаю диктант язабыз! - ми пишемо (будемо писати) диктант!
<<АБЕТКИ | ТАТАРСЬКА МОВА| УРОКИ>>