«Залізна п'ята» () — роман-антиутопія американського письменника Джека Лондона. Випущений у світ в 1908 році видавництвом «Макміллан».
За сюжетом, роман являє собою автобіографічний рукопис американської революціонерки XX століття Евіс Евергард, знайдений лише в XXVII столітті, в епоху Братерства Людей. Передмова і всі примітки написані кореспондентом XXVII століття, що знайшов рукопис. Основний текст написаний від імені Евіс Евергард.
Сюжет Евіс Каннінгем, дочка відомого фізика, знайомиться з Ернестом Евергардом, соціалістом. За обідом він піддає критиці всю систему сучасного суспільства, звинувачуючи його в експлуатації праці. Евіс не погоджується, тоді Ернест наводить їй приклад Джексона — робітника, який втратив руку на заводі через сумлінність, викинутого власниками підприємства на вулицю. Це спонукає Евіс зайнятися дослідженням життя робітників. Результати настільки жахають її, що вона переймається поглядами Ернеста.
Ернеста запрошують у клуб місцеві ділки, щоб він виступив там з промовою. Вони думають виставити його на посміховисько, але він логікою і фактами показує їм, що перехід влади до соціалістів неминучий. На це він отримує відповідь: «Все це так, але зараз влада в наших руках. Своєю силою ми утримаємо владу. Якщо ви простягнете руки до наших багатств, ми вам їх відірвемо. У громі гармат і кулеметів ви почуєте нашу відповідь».
Евіс закохується в Ернеста, але верховодам не подобається зв'язок дочки відомого фізика з соціалістом. Її батькові пропонують очолити грандіозний інститут. Він відмовляється і пише книгу про робітничий клас. Книгу не хочуть друкувати, і незабаром у сім'ї відбирають будинок і все акції. Одночасно з цим єпископ Моргауз, друг Каннінгема, також просвічений Ернестом, звертається до вірних з проповіддю соціальної рівності. Його оголошують хворим і відправляють у божевільню.
Евіс і Ернест одружуються. Ернеста обирають до Конгресу від соціалістичної партії.
Тим часом у країні відбувається остаточна загибель дрібних підприємств. Вони поглинаються трестами, керованими олігархами. У пошуках прибутків трести виходять на зовнішні ринки. Вони стикаються з конкуренцією Німеччини, де відбуваються подібні події в економіці. Боротьба за ринки збуту призводить до війни. Робітники в усіх країнах організовують загальний страйк, в результаті полягає світ. У Німеччині соціалісти скидають кайзера і приходять до влади. У США навпаки, посилюється влада олігархів. Ернест називає їхню владу Залізної п'ятою.
Доведені до відчаю фермери, що розорилися, піднімають повстання. Повстання жорстоко придушується армією, яка до того часу перетворюється на знаряддя Залізної п'яти. Тим часом олігархи підкуповують впливові профспілки. Збільшується зарплата і скорочується робочий день у висококваліфікованих робітників. У привілейоване становище потрапляють працівники зв'язку, транспорту, машинобудування, ВПК. Їм також надають зручне житло, краще медичне обслуговування, їхнім дітям — кращі школи. У той же час у інших працівників знижується зарплата, зростає робочий день, скасовується обов'язкова освіта. Більшість робітників селять просто в бараки, де зникає саме поняття культури. Замість зарплати низькокваліфікованим робітникам видають пайки, а праця стає обов'язковою.
Батько Евіс безслідно зникає. Єпископ Моргауз прикидається «здоровим» і виходить з божевільні. Потайки від усіх він розпродає своє майно і витрачає гроші на благодійність, а потім зникає і переховується. Роман закінчується описом жахливої бійні при придушенні повстання в Чикаго восени 1917 року. Як стає відомо з рукопису і приміток до них, в 1932 році в США відбулося друге найбільше повстання робітників, однак воно також було жорстоко придушене. Ернеста було схоплено і страчено, сліди Евіс (чий рукопис залишився незавершеним) загубилися. Після описуваних подій пройшло ще близько 300 років, поки в результаті численних повстань влада олігархії не впала і не настала соціалістична епоха Братерства людей.
Оцінка критиків Залізна п'ята була опублікована у 1908 накладом 50,000 примірників, не отримавши позитивних відгуків критики. В огляді The Outlook констатувалося, що "про книгу, як про художній твір, важко щось сказати, в той час як соціалістичний трактат з неї вийшов вкрай непереконливий"Kershaw, Alex. Jack London: A Life. London: HarperCollins, 1997: 164. .
В українському перекладі публікована в 1923 в Харкові.
Дехто вважає, що тема олігархії як політико-фінансового конгломерату вперше прозвучала саме в «Залізній п'яті». І навіть, незважаючи на те, що сам по собі як суто жанровий, літературний твір, роман не відзначався художніми якостями, книга тим не менш знайшла певний відгук. Деяке визнання до «Залізної п'яти» прийшло після 1945 року. Коли до влади в Німеччині прийшли нацисти на чолі з Гітлером, аналітики як в Америці, так і в Європі, звернули увагу, що деякі з суспільних тенденцій, які певною мірою проявили себе в реаліях європейської політики того періоду часу, були передбачені в романі. Найґрунтовніше про якості і недоліки «Залізної п'яти» висловився Джордж Орвелл. У 1945 році він опублікував нарис, у якому побіжно торкнувся роману Джека Лондона. Відзначаючи стилістичну слабкість оповіді, Орвелл водночас оцінив пророчі сентенції, що містилися в сюжеті роману:
Видання твору Залізна п'ята / Д. Лондон ; пер. з англ. О. Нитка, ілюстр. І. Бабій. 2-ге вид., перегл. Харків: Космос ; Берлін: Космос, 1923 . 304 с. : ілюстр. (Б-ка закордонної л-ри).
Примітки