Вацлав Гулевич гербу Новина (? — між 1676 та 1679 роками) — руський (український) волинський шляхтич, політичний та військовий діяч Республіки Обох Націй (Речі Посполитої). Представник роду Гулевичів.

Життєпис Син Юрія Дем'яновича Гулевича та його дружини з Сеницьких гербу Бонча. Синівець Філона Дем'яновича Гулевича (дідич Губина, Радошина, посесор Свинарина), дідич Конюх.

Був підсудком, потім підкоморієм луцьким (волинським). Брав участь у битві під Чудновом як ротмістр, де куля вбила його коня, а Вацлав отримав пошкодження від падіння. 9 разів був послом від Волинського воєводства на сейми Республіки Обох Націй 1632—1647 роках (всього 11).

Як брацлавський каштелян (згаданий у 1676 році) — наступник Францішека Корицінського, попередник Станіслава Яна Конєцпольского.

Перша дружина — Ева з Харленських (згадано про шлюб у 1663 році) — луцька старостянка. З нею мали доньку Анну (Катерину) — дружину польного коронного писаря, канівського старости Стефана Станіслава Чарнецького гербу Лодзя, сина Ієроніма, можливо, каштеляна.Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności…  — T. 2. — S. 381. Друга дружина — Маріанна Стемпковська, у 1679 році її згадано як удову.

Примітки

Посилання Петро Кулаковський (Острог). Представництво Волинського воєводства на сеймах Речі Посполитої 1632—1647 рр. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1908. — Cz. 1. — t. 7. — S. 402. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…  — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2 — S. 381—382 Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…  — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1 — S. 244—245