Жан-Батіст Перроно ( 1715, Париж — 19 листопада, 1783, Амстердам, Нідерланди ) — французький гравер і художник доби рококо. Відомий майстер портрету в техніці пастель.
Життєпис : неточність свідоцтв і точність документів
Не всі факти з життя художника добре відомі. Втрачені свідоцтва про день і місяць народження. Відомо лише місто.
Перроно мав історіографа Фонтене́, що подав його життєпис з позицій белетристики. Фонтене́ писав : .
За відсутністю інших свідоцтв ми примушені рахуватись з цими записами. Так, Фонтене́ сповіщав про ранні роки Перроно, що той опановував художню майстерність у художника-декоратора Натуара, а графічну техніку у Кара. Пізні перевірки підтвердили, що молодий Перроно справді робив графічні копії з картин Натуара, тобто навчався на них. Але свідки праці Перроно сповіщали, що той якраз відрізнявся терплячістю і міг довго доопрацьовувати портрет, бо його не влаштовував проміжний етап чи не той блиск у очах моделі.
Він дійсно перейшов на техніку пастелі, бо був мандрівним майстром-портретистом. Пастель спрощувала етапи праці під час мадрів, бо не потребувала сушки і була модною технікою в добу рококо. Пастель використовувала низка французьких майстрів, тому дорікати Перроно за використання пастелі — недоречно. До того ж, він працював і олійними фарбами при нагоді.
Дослідникам відомий протокол художньої академії від 27 серпня 1746 р. , котра вимагала від скромного художника два портрети олійними фарбами. І художник їх надав у відповідній протокольним вимогам техніці («Скульптор Адан старший » та «Художник Удрі» ) Ю. К. 3олотов «Французский портрет XVIII века», М., «Искусство», 1968. с. 113. Відомо, що він працював олійними фарбами і в Голландії, де перебував у останні роки життя.
Майже до кінця 1750-х років свідоцтв про майстра надто мало. Адже з 1740-х років він у пошуках заробітку почав мандрувати (він працював у містах Бордо, Тулуза, Ліон). Є відомості про подорожі до Італії і навіть до російського Петербургу.
Життєпис художника — це його вимушені мандри та відгуки про твори, надані у Паризькі Салони. Про твори Перроно сповіщала низка французьких репортерів і критиків, серед котрих і Дені Дідро.
Небагатий художник покинув Францію і оселився у Амстердамі. В останні роки життя його художня активність зменшилась. Останнє свідоцтво про митця датоване 1780 роком. 19 листопада 1783 року він помер у Амстердамі.
Вибрані твори
«Гравер Габріель Гукьє»,1747, Лувр, Париж «Хлопчик з книгою», 1740, Ермітаж «Мадмуазель Гукьє з котом»,1747, Лувр, Париж «Художник Жилькен», Париж «Мирон де Портью» «Письменник Жак Казот», Лондон «Мадам Пезан-Дютільє», Париж «Мадам де Соркенвіль», 1749, Лувр, Париж «Поет Робе де Бовезе», 1759, Орлеан «Даніель Жусс» «Портрет невідомого» «Скульптор Адан старший» «Будівничий Робер Суайє» « Мадам де Фріш» «Робер Сойєр, військовий інженер» «Сара Гінлупен», 1763, Державний музей (Амстердам)
Галерея вибраних творів
Джерела Ю. К. 3олотов «Французский портрет XVIII века», М., «Искусство», 1968
Примітки
Посилання
Див. також
Французьке мистецтво Живопис бароко Рококо Розальба Кар'єра Просвітництво