Аркадій Якович Коц (псевдоніми — А. Данін, А. Бронін, А. Шатов, Д-н; 3 (15) жовтня 1872, Одеса — 13 травня 1943, Свердловськ) — радянський поет і перекладач.

Біографія Аркадій Якович Коц народився у бідній єврейській родині портового вантажника в місті Одеса. З 13 років почав заробляти репетиторством, тоді ж почав писати вірші. У 1893 році закінчив Горлівське гірниче училище ім. С.С. Полякова (нині Горлівський технікум ДонНТУ), у якому навчався за кошти старшого брата. Працював у шахтах Донецького та Підмосковного (Тульська губернія) вугільних басейнів. Найбільш істотним враженням юності поет називав «суфот ба-негев»: серію антисемітських погромів на півдні Російської Імперії в 1891-1892 рр. Васильев А. В. КОЦ Аркадий (Аарон) Яковлевич // Русские писатели, 1800—1917 : Биографический словарь / гл. ред. П. А. Николаев. — М. : Большая российская энциклопедия, 1994. — Т. 3 : К—М. — С. 113—114. — 592 с. — (Сер. биогр. словарей: Русские писатели. 11—20 вв.). — 40 000 экз. — ISBN 5-85270-011-8. — ISBN 5-85270-112-2 (т. 3).

Через запровадження смуги осілості Коц був змушений залишити Тульську губернію і виїхати за кордон. У 1897—1902 роках жив у Парижі, де закінчив гірничий інститут і зблизився з російською революційною еміграцією.

У 1902 році в журналі «Життя» (Лондон) опубліковані два вірші: «Пісня пролетаріїв» («Ми марсельєзи гімн старовинний…») і канонічний переклад російською трьох строф «Інтернаціоналу» Ежена Потьє. У 1931 році Коц переклав інші строфи, а у 1937 році — повний текст «Інтернаціоналу» Потьє, який з 1918 по 1943 рік був гімном СРСР, а з 1944 року — офіційним гімном Всесоюзної Комуністичної партії (більшовиків), згодом КПРС (зараз КПРФ). До його перекладів також належать памфлет «Поклоніння золоту» Поля Лафарга, п'єса «Дурні пастирі» Октава Мірбо.

У 1903 році вступив до РСДРП. Займався пропагандистською та агітаційною роботою в Маріуполі та Одесі. У 1907 році видавництвом «Наш голос» була видана збірка віршів Коца «Пісні пролетарів» під підписом «Д-н».

Після 1917 року публікувався в газеті «Борьба» (Дніпропетровськ) і «Пролетарій» (Харків), перекладав твори французьких поетів-комуністів, зокрема повернувся до перекладів творчості Ежена Потьє (у збірці «Избранные произведения», 1938 рік).

У 1941 році був евакуйований на Урал, до Молотовської області; навесні 1942 року переїхав до Свердловська (зараз Єкатеринбург), де помер від раку горла. Похований там само, на Михайлівському кладовищі.

Пам'ять На його вірші «Майская песнь» і «9 января» написані хорові твори Дмитром Шостаковичем. 4 листопада 2008 року в Єкатеринбурзі було відновлено надгробний пам'ятник на могилі та ​​меморіальна дошка на будинку, де поет прожив останній рік життя. У 1973 році до 100-річчя поета була встановлена меморіальна дошка ​​на фасаді Горлівського технікуму ДонНТУ (колишнє штейгерське училище). На честь Аркадія Коца названий російський рок-гурт Аркадий Гоц, який виконує пісні на вірші революційних і лівих авторів.

Примітки

Посилання Биография на сайте Биография на сайте Статья И. Черняева об А. Коце