Підземна газифікація горючих сланців аналогічна підземній газифікації вугілля.
Загальна інформація
Відмінності цих процесів, зумовлені відмінністю хімічного складу вугілля і сланців. Сланці характеризуються, на відміну від вугілля, набагато більш високою зольністю, а беззольна органічна частина сланців (кероген) на 2/3 складається з летких вуглеводневих фракцій. Крім того, сланці містять багато пов'язаної (пірогенічної) вологи, що додатково знижує можливу температуру вогнища горіння.
Технологічний ланцюжок підземної газифікації горючого сланцю в місцях його залягання за аналогією з вугіллям складається з таких процесів: підготовки пласта, призначеного для газифікації; розпалювання пласта; газифікації пласта; уловлювання генерованого газу; доведення генераторного газу до необхідних кондицій.
Основні параметри газифікації горючих сланців:
68 % ОР переходить в газоподібний стан при температурі до 120оС;
Решта 32 % ОР переходять в газоподібний стан при температурі від 120 до 600оС.
Історія Можливість застосування підземної газифікації горючих сланців ґрунтується на наукових і практичних досягненнях в галузі підземної газифікації вугілля, які мають місце з 1938 по 2008 рр.
Дослідження методу підземної газифікації горючих сланців проводились в 50-і роки ИГИ на комбінаті «Ківіилі» в Естонії. Крім того, дослідження можливості підземної газифікації на моделях, виконані ТОВ «BVIKO» (Республіка Узбекистан).
Див. також Підземна газифікація вугілля Підземна газифікація корисних копалин
Джерела Подземная газификация горючих сланцев-1 Подземная газификация горючих сланцев-2 Смирнов В. О., Білецький В. С., Шолда Р. О. Переробка корисних копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2013. — 600 с.