Бібліотечний книгообмін — передача творів друку в постійне користування безплатно на спеціальних умовах з одних бібліотек в інші. Провадиться через книгообмінний або резервний фонд. Залежно від умов передачі виділяються форми книгообміну: обмін між бібліотеками власними виданнями; безплатне поширення будь-яких видань або перерозподіл видань, які не використано; обмін комплектами національної продукції; взаємне виконання замовлень на необхідні, але відсутні в бібліотеці книги. Розрізняють внутрішній (між бібліотеками в межах однієї країни) і міжнародний (між бібліотеками різних країн) обмін книгами.
Види Книгообміну Розрізняють: внутрішній і міжнародний. Внутрішній у СРСР отримав значний розвиток. Створені книгообмінні фонди центральних, республіканських, обласних і деяких ін. бібліотек. Найбільшим фондом є Центральний книгообмінний фонд (ЦКФ) Державної бібліотеки СРСР заграз імені В. І. Леніна, що налічував в 1972 понад 3 млн екземплярів. У внутрішньосоюзному книгообміні у 1972 брало участь більше 100 радянських бібліотек; кількість літератури, що щорік перерозподіляється, доходить до 1,4 млн екземплярів. Обмін літературою між бібліотеками у ведеться без грошових розрахунків.
За кордоном внутрішній книгообмін поширений у Великій Британії та США, де є крупні центри бібліотечного книгообміну — Британський національний книжковий центр (BNBC) в Лондоні і Книгообмін Сполучених Штатів (USBE) у Вашингтоні. Остання установа працює за принципом самоокуповування, тому бібліотеки вимушені платити значні суми за отримувану від нього літературу.
Міжнародний книгообмін ведеться на основі взаємовигідних двосторонніх і багатобічних міждержавних договорів, а також відповідно до угод, що укладаються безпосередньо між бібліотеками або науковими установами різних країн. Наукові бібліотеки активно беруть участь в міжнародному книгообміні. Щорік бібліотеками посилається за кордон понад 1 млн екземплярів книг і журналів; вступ іноземних видань обчислюється в 800—900 тис. екземплярів.
В деяких зарубіжних країнах діють національні центри міжнародного книгообміну (наприклад, Бельгійська служба міжнародного книгообміну в Брюсселі). Із зарубіжних бібліотек в міжнародному книгообміну найактивніше беруть участь Бібліотека конгресу у Вашингтоні і Бібліотека Британського музею в Лондоні.
Бібліографічний покажчик
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ) продовжує випуск бібліографічного покажчика «Обмінний фонд Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського». Покажчик є науково-інформаційним виданням і складається з семи розділів. Передавання документів з обмінного фонду НБУВ здійснюється на підставі «Інструкції про організацію та порядок обміну, перерозподілу і розповсюдження документів серед бібліотек України через систему обмінних фондів». Завдяки цьому покажчику можна отримати інформацію про документи які беруть участь в книгообміні.
Див. також Буккросинг Національна парламенська бібліотека України
Примітки
Посилання Наукової бібліотеки Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
Джерела Українська радянська енциклопедія Максимова, Записки Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника Сайт національної бібліотеки імені В. І. Вернадського