Катерина Ігорівна Сергацкова (; 16 грудня 1987 Волгоград) — російськаБез права листування — Новое время, 11 листопада 2015 і українськаДмитро Кисельов закликав ЗМІ не повідомляти про смерть фотографа Андрія Стеніна до закінчення експертизи // Телекритика, 02.09.2014 журналістка та письменниця. Народилася в Росії, у квітні 2015 року отримала українське громадянство.
З 2014 року є членом організації, а з лютого 2021 року також входить до правління інтернет-видання hromadske.ua«Громадське телебачення» змінило структуру організації . 1 лютого 2021. З березня 2017 року є співзасновницею та співвласницею інтернет-видання «Заборона»Як працює «Заборона». medialab.online. 22/01/2019zaborona.com: про нас. zaborona.com. березень 2017, одна публікація котрого була визнана Незалежною медійною радою маніпуляційною та з необґрунтованими звинуваченнями. В липні 2023 року пішла з посади головної редакторки «Заборони».
Наприкінці липня 2020 року Сергацкова виїхала з України до однієї з країн Європейського союзу, стверджуючи, що після публікації її контроверсійної статті про нібито «зв'язки представників фактчекінгової організації StopFake з українськими неонацистами» у виданні «Заборона», вона отримала погрози життю її та її родини; представники StopFake відкинули ці звинувачення та повідомили про збільшення інформаційних атак Росії на членів команди проєкту.
Життєпис Народилась 16 грудня 1987 року у Волгоград, Волгоградська область, РРФСР. 2008 року закінчила Волгоградський державний університет (журналістика).«Кримська дюжина»: «топ» видатних кримчан 2014 року. radiosvoboda.org. 2015Katerina Sergatskova. linkedin.com. 2021
Журналістська кар'єра
В Росії
Працювала в російських виданнях «Московський комсомолець» та «Аргументы и факты». 2008 року стала головним редактором волгоградського суспільно-політичного видання «Хронометр». Згодом його, за даними Сергацкової, було закрито «під тиском російської влади», оскільки видання нібито було «опозиційним».When a dictatorship falls, the problems are far from over . opendemocracy.net/en/. 21 жовтня 2020
В Україні
2008 року переїхала з Волгограда до Криму, Україна, де на той час уже жила її родина, що вже переїхала туди раніше з Волгограда..
2010 року заснувала в Сімферополі вуличний університет, спрямований на освіту журналістів.«Супермаркети знань». Незадоволена офіційною освітою молодь створює неформальні вуличні університети та робить акцент на самоосвіті . day.kyiv.ua/uk/. 13 листопада 2012
2012 року переїхала до Києва.Сергацкова Катерина: біографія // Повага, 2021 Хоча це сталося за рік до початку тимчасової окупації півострова, та сама Сергацкова згодом стверджувала, що була вимушена покинути Крим саме через російську окупацію.
З 2014 року висвітлювала події і для російських (meduza.io, colta.ru, snob.ru тощо), і для українських видань («Українська правда», Insider, «Новое Время», «Фокус», ArtUkraine тощо), української та російської версій видання Esquire.
У березні 2014 року запустила російськомовний відеоблог про події в Криму «Крим. Як є» () на платформі Divan.TV.Журналістка «Української правди» запускає канал «Крим. Як є» на Divan.TV // Телекритика, 19.03.2014. Під час перших кількох місяців Російсько-української війни на сході України 2014 року як журналістка перебувала на окупованих Росією територіях так званої ЛДНР, де висвітлювала події з обох боків конфлікту.
З 18 жовтня 2014 по червень 2017, за ініціативи Наталії Гуменюк, Сергацкова запустила та була ведучою російськомовного телепроєкту «Громадське російською» () на hromadske.ua. З 2014 року Сергацкова є членом організації, а з лютого 2021 року також входить до правління видання hromadske.ua.
У серпні 2017 року Сергацкова була однією засновників та ввійшла до громадської ради фонду «Дім вільної Росії в Києві» (), що з'явився за фінансового сприяння фонду ЄС European Endowment for Democracy та фонду Boris Nemtsov Foundation for Freedom і був покликаний психологічно та юридично допомагати російським емігрантам отримати статус біженця в Україні.Євген Кисельов, Катерина Сергацкова і Владислав Давидзон увійшли до Громадської ради Дому Вільної Росії в Києві. detector.media. 14 квітня 2017
У березні 2017 року стала співзасновницею та власницею інтернет-видання Zaborona.com.
В липні 2020 року виїхала з України через погрози її життю та родині після публікації її статті у виданні Zaborona.com, у якій заявила про нібито «зв'язки представників організації StopFake з українськими неонацистами». StopFake відкинув ці звинувачення та повідомив про збільшення інформаційних атак на членів команди.
Громадянство У квітні 2015 року набула громадянства України, отримавши паспорт з рук Президента України.Президент вручив паспорт громадянина України журналістці Катерині Сергацковій // president.gov.ua, 15.04.2015. За інформацією Human Rights Watch, у 2015 році, після отримання українського громадянства, Сергацкова відмовилася від російського громадянства.Україна: погрози на адресу незалежної журналістки. hrw.org/uk/. 20 липня 2020
Пізніше 2015 року Сергацкова написала статтю Це взагалі як: отримати громадянство України якщо ти журналіст з Росії, де описала свій досвід отримання українського громадянства, заявивши, що процес отримання українського громадянства нібито занадто складний та зізнавшись, що «вона навіть фіктивно вийшла заміж аби пришвидшити отримання громадянства»; згодом факт того, що Сергацкова фіктивно одружилася, аби отримати українське громадянство, розкритикувала журналістка видання ukrzurnal.eu Валентина Люля, яка зазначила, що «за таке у нормальній правовій державі на [Сергацкову] би вже було відкрито кримінальну справу».Валентина Люля. Українське громадянство — простіше простого
Скандали Робота Катерини Сергацкової викликає гостру реакцію у читачів. Її називали «фахівцем із дискредитації України» та «п'ятою колоною».Катя Сергацкова ставить неприємні запитання слідчим у справі Павла Шеремета і засновникам StopFake. Ми ставимо неприємні запитання Каті Сергацковій — велике інтерв'ю . babel.ua. 12 жовтня 2020 Зокрема, виникали скандали в період її роботи з висвітлення подій війни на Донбасі, як журналістки hromadske.ua та як власниці інтернет-видання «Заборона», одна публікація котрого була визнана Незалежною медійною радою маніпуляційною та з необґрунтованими звинуваченнями.
Стрілянина у Красноармійську (2014) 11 травня 2014 року, у день проведення «референдумів» на Донбасі, Сергацкова повідомила про перестрілку у Красноармійську між військовими підрозділу МВС «Дніпро-1» та учасниками проросійського мітингу, які перегородили їм дорогу до будівлі міської ради та напали на солдатів. Для забезпечення проїзду, бійці були змушені відкрити вогонь у повітря. В результаті сутички один з учасників проросійського мітингу загинув.У Красноармійську стрілянина. Є жертви // Українська правда, 11 травня 2014.
Одразу після повідомлення Сергацкової, її почали звинувачувати у поширенні російської пропаганди, хоча за її словами, вона на власні очі бачила смерть, і знає тих, хто стріляв. Сергацкова зняла відео цього інциденту, що було поширене в ЗМІ.У Красноармійську стріляють. Є жертви // Громадське, 11 травня 2014. Крім Сергацкової про цей інцидент написав російський журналіст Тимур Олевський. За його словами, було відео заяви одного з озброєних людей у камуфляжі, що це «Дніпро-1».
Того ж дня речник МВС України заперечив участь підрозділу «Дніпро-1», заявивши, що підрозділ не знаходився у даному місті, а стрілянину розслідують як «умисне вбивство» (ст. 115 ККУ).Як у Красноармійську українські військові вбили місцевого (ВІДЕО). texty.org.ua. 2014-05-11Батальйон «Дніпро» в зіткненнях у Красноармійську участі не брав. mvs.gov.ua. 11.05.2014 Водночас, за повідомленнями деяких ЗМІ, напередодні до Красноармійська таки увійшов батальйон «Дніпро-1» і взяв під охорону Красноармійську міськраду і міський відділ міліції.На Донеччину прийшов «Дніпро»: згорнув «референдум», взяв міськраду під охорону // Українська правда, 11 травня 2014. Раніше заступник глави Дніпропетровської ОДА Геннадій Корбан повідомив, що на прохання місцевих мешканців, добровольчий батальйон МВС України «Дніпро» приступає до патрулювання території чотирьох районів Донецької області, зокрема й Красноармійського.Радіо Свобода: Батальйон «Дніпро» на Донеччині тільки допомагає військовим встановлювати блок-пости — ОДА. radiosvoboda.org. 11.05.2014Два батальйони з Дніпропетровщини почали патрулювання на Донеччині. news.obozrevatel.com/ukr/. 11.05.2014
Сергацкова стверджувала, що представники МВС згодом приватно визнали участь військових з «Дніпра-1», але «не могли про це казати».
Колишні бойовики ІДІЛ в Україні У 2016 році Сергацкова оприлюднила російськомовне інтерв'ю під заголовком «Розповідь екс-бойовика „Ісламської держави“, який живе в Україні»Розповідь екс-бойовика «Ісламської держави», який живе в Україні. hromadske.ua. 3 серпня 2016 у виданні hromadske.ua з нібито як проживаючим в Україні ексбойовиком ІДІЛ під прізвиськом Алі; після появи цієї статті українські ЗМІ заявляли що ця стаття мала чималий розголос в Україні та «розбурхала [українську частину] мережі [інтернет]».Мережі розбурхало інтерв'ю екс-бойовиком ІДІЛ, що живе в Україні. apostrophe.ua/ua/. 4 серпня 2016 У 2017 році Сергацкова стала фіналісткою журналістської премії «Честь професії» в номінації «Найкраще подання складної теми» за цей матеріал.