Катери́на Гна́тівна Твердохлі́б (, село Сніжків, тепер Валківського району Харківської області — , село Сніжків Валківського району Харківської області) — українська радянська діячка, ланкова колгоспу «Більшовик» села Сніжків Валківського району Харківської області, колгоспниця, одна з фундаторів колгоспного руху в УРСР, Герой Соціалістичної Праці (31.12.1965). Депутат Верховної Ради СРСР 4-го і 6-го скликань.
Життєпис Народилася 7 грудня 1906 року в родині місцевого священика та художника Гната Івановича Твердохліба. Освіта початкова: після 3-класної школи у Сніжкові ще рік навчалася у Високопільській 4-класній школі. У 20-х роках закінчила лікнепівські курси у Валках та Люботині й деякий час працювала вчителькою на курсах ліквідації неписьменності. З 1919 по 1929 рік наймитувала в заможних селян.
З 1929 року — колгоспниця, з 1935 року — ланкова колгоспу «Більшовик» села Сніжків Валківського району Харківської області. Учасниця німецько-радянської війниЖінки України : Біографічний енциклопедичний словник / Головний редактор Марія Орлик. Київ : Фенікс, 2001. С. 444. ISBN 966-651-002-2..
Разом зі своєю ланкою збирала рекордні врожаї цукрових буряків, зернових і технічних культур. У 1947 зібрала 25,5 центнера зернових з гектара. У 1961 році — 64 центнери кукурудзи з гектара.
На початку 1948 року була відправлена у відрядження на Львівщину для зустрічі з ланковою артілі імені Івана Франка Ольгою Беркетою, з якою її надалі пов'язувала тісна, довголітня дружба. Також вона агітувала місцеве населення створювати колгоспи на Прикарпатті.
Усе своє життя пов'язала із землею та рідним селом. Зробила значний внесок у культурне життя Сніжкова — керувала драматичним гуртком, брала також участь у створенні місцевого музею. Грала на сцені сніжківського сільського клубу, де ставили «Назара Стодолю», «Наталку Полтавку», «Саву Чалого», «Украдене щастя», «Диктатуру» тощо. А вже 1973 року на екрани України вийшов фільм «Катерина Твердохліб», котрий зняла Харківська студія телебачення та Київська кіностудія ім. О. Довженка. У ньому Катерина Гнатівна зіграла головну роль — роль самої себе. Письменник Микола Шаповал написав про відому ланкову документальну повість «Катерина Твердохліб» .
Твердохліб неодноразово обирали депутатом Харківської обласної та Валківської районної рад. Брала участь у роботі І Всесвітньої конференції прихильників миру. Була делегатом ІІІ З'їзду колгоспників у Москві, учасницею ВДНГ, членом комісії Верховної Ради СРСР з питань сільського господарства.
Загальний трудовий стаж складав 65 років з усього одним записом у трудовій книжці — ланкова колгоспу «Більшовик». На пенсію вийшла, коли їй виповнилося 95 років.
Померла 22 грудня 2007 у селі Сніжків Валківського району Харківської області.
Нагороди та відзнаки Герой Соціалістичної Праці (31.12.1965) три ордени Леніна (27.02.1948, 18.06.1949, 31.12.1965) орден Трудового Червоного Прапора (26.02.1958) орден княгині Ольги ІІІ ступеня (6.12.2006) медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (6.06.1945) медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970) звання «Заслужений працівник сільського господарства УРСР» (1981 р.) Почесна відзнака Харківської обласної ради «Слобожанська слава» (2006) Почесний громадянин Харківської області (2007)
Відомі люди
Народилися Твердохліб Катерина Гнатівна (1906—2007) — ланкова колгоспу «Більшовик» села Сніжків Валківського району Харківської області, колгоспниця, одна з фундаторів колгоспного руху в УРСР, Герой Соціалістичної Праці (31.12.1965). Депутат Верховної Ради СРСР 4-го і 6-го скликань.
Примітки
Джерела