Баренцбург () — кам'яновугільне родовище, селище та копальня на острові Шпіцберген. Щорічний видобуток вугілля — на рівні 300—350 тис. т. Розташоване на території Норвегії, на якій Росія користується правом концесії.
Населення Ба́ренцбу́рг — другий за величиною населений пункт на архіпелазі Шпіцберген — 435 жителів — росіяни та українці.
Назва Свою назву Баренцбург отримав на честь голландського мореплавця Віллема Баренца, який відвідав Шпіцберген в 1596–1597 рр.
Історія Архіпелаг, ймовірно, вперше виявлений вікінгами або поморами в XII столітті (був відомий поморам під назвою Грумант; зараз так називається одне з покинутих російських селищ на островах). З 1194 року якийсь Свальбард згадується в норвезьких літописах. Однак немає впевненості, що мався на увазі саме сьогоднішній Свальбард. Це могли бути і Гренландія, і Ян-Маєн.
Перше постійне радянське селище виникло у Баренцбурзі в 1920 році. Хоча архіпелаг Шпіцберген і перебуває під норвезьким суверенітетом, унікальний договір про його статус (Шпіцбергенський трактат від 1920 року) надає громадянам усіх країн-підписантів рівні права щодо економічної експлуатації природних ресурсів, не забезпечуючи, однак, прав екстериторіальності. Нині Росія — єдина країна, крім самої Норвегії, підтримує свою економічну присутність на Шпіцбергені. У Баренцбурзі знаходиться консульство Російської Федерації.
Як стверджує Володимир Платонов, який два роки очолював видобуток вугілля у Баренцбурзі, на відміну від сусідньої Піраміди, це місто було закріплене за шахтарями-українцями з Донбасу.
Клімат В Баренцбурзі арктичний клімат.
Економіка
Головна економічна активність до 2006 року — видобуток вугілля компанією «Арктикуголь». Сьогодні видобуток вугілля — нерентабельний, і працівники зайняті забезпеченням життєдіяльності самого поселення. Відстань від Лонг'їра до Баренцбурга — 55 км.
Культура і екологія
Галерея
Див. також «Арктикуголь».
Примітки
Джерела Сайт Баренцбурга