Дани́ло Кіш (; , Суботіца — , Париж) — сербський письменник. Його вважають одним із найвидатніших сербських письменників.
Життєпис
Мати Кіша була уродженецею Чорногорії, а батько — угорським євреєм. Під час Другої світової війни батько загинув в німецькому концентраційному таборі Аушвіц-Біркенау. Мати з сином втекли в Угорщину, де залишались до кінця війни.
З 1954 року Кіш навчався на філософському факультеті Белградського університету, який закінчив в 1958 році.
В 1962 році було з'явилися два перші його твори: «Мансарда: сатирична поема» (Mansarda: satirična poema) та «Псалом 44» (Psalam 44).
Довгий час Кіш працював в Белграді та Новому Саді перекладачем з угорської, французької та російської мов. Крім того він викладав сербську мову та літературу в Страсбурзі, Бордо та Ліллі.
В 1973 році Кіш був нагороджений визначною югославською літературною премією журналу НІН (NIN, Nedeljne informativne novine) за книгу «Пісочний годинник» (Peščanik).
В 1979 році, після літературних та політичних гонінь, Кіш переїхав до Франції.
З 1962 до 1981 року Кіш був одружений з Міряною Міочіновіч (Mirjana Miočinović). Після розлучення і до самої смерті жив з Паскаль Делпеш (Pascale Delpech). Помер від раку легень 15 жовтня 1989 року в Парижі, похований у Белграді.
Бібліографія «Мансарда: сатирична поема» (, 1962) «Псалом 44» (, 1962) «Сад, попіл» (, 1965) (1969) «Пісочний годинник» (, 1972) «По-етика» (1972) «По-етика, книга друга» (1974) «Гробниця для Бориса Давидовича» (, 1976), укр. пер. 1998 «Урок анатомії» (, 1978) «Ніч і морок» (1983) «Homo poeticus» (1983) «Енциклопедія мертвих» (, 1983), укр. пер. 1998 «Гіркий оцет мистецтва» (, 1990) «Життя, література» (, 1990) (1992) (1994) (1995) (1995) (1995)
Українські переклади збірка оповідань «Енциклопедія мертвих» (Львів: «Класика», 1998) збірка оповідань «Гробниця для Бориса Давидовича» (Львів: «Класика», 1998) збірка оповідань «Книга любові і смерті» (Львів: «Піраміда», 2008) повість «Мансарда: сатирична поема» (Івано-Франківськ: «П'яний корабель», 2020) роман «Псалом 44» (Івано-Франківськ: «П'яний корабель», 2022)
Примітки
Посилання
Алла Татаренко. Лицар сумніву Данило Кіш Данило Кіш. Homo poeticus, наперекір усьому Данило Кіш. Борг Данило Кіш. Механічні леви Данило Кіш. Ніж із держаком з трояндового дерева Данило Кіш. Цензура — автоцензура