Стари́й Ки́їв (Ве́рхнє мі́сто, іноді Старе́ мі́сто) — історична місцевість в центрі Києва, адміністративно-територіально належить до сьогоднішнього Шевченківського району, найдавніша частина міста. Орієнтовні межі — Андріївська церква, Володимирська гірка, Майдан Незалежності, Золоті ворота, Київський велотрек, Львівська площа. Головні площі і вулиці — Софійська і Михайлівська площі, вулиці Володимирська, Велика Житомирська, Ярославів Вал. Включає до себе літописні місто Ярослава, місто Володимира.
Історія та міфологія
Старий Київ є історичним ядром Києва. З Андріївською горою пов'язана легенда «Повісті времених літ» про Св. Андрія Первозваного, який дві тисячі років тому пророкував появу Києва:
Саме на території Старого Києва збудовано першу кам'яну церкву Русі — Десятинну церкву (кінець X ст.), тут ще за часів Київської Русі виникла перша школа і перша школа для дівчат за сприяння сестри Мономаха Янки ВсеволодівниПВЛ. Поблизу Андріївської церкви знаходилося декілька князівських палаців. До міста вели декілька воріт: Лядські, Жидівські, Золоті (руїни збереглися), Софійські, існував в'їзд з боку Подолу. Територія зруйнована 1240 року під час нападу монголо-татар. У ті часи більшість кам'яних храмів і монастирів було знищено.
У XVII ст. на території Старого Києва виникають слобідки, де проживає московське військо. У 1830—1850-х роках місцина переплановується, проводяться археологічні дослідження, які дали змогу відкрити рештки Золотих воріт, Ірининської церкви. Відтоді сюди переноситься управлінський і діловий центр Києва. 1 липня 1894 року електричний трамвай з'єднав Думську площу (тепер Майдан Незалежності) і Сінну площу (тепер Львівська площа) по Великій Житомирській вулиці. У 1905 році відкрився фунікулер, що зв'язує Поділ з Верхнім містом.
На території Старого Києва збереглися унікальні пам'ятки, що є перлинами культурної та духовної спадщини України: Софійський собор (приблизно 1017—1032 роки) та споруди колишнього Софійського монастиря (кінець XVII — середина XVIII ст.), руїни Золотих воріт (після XI ст.), Михайлівський Золотоверхий собор (XII ст., відбудований у 1997—2001 роках), Андріївська церква (середина XVIII ст.). Збереглися численні житлові та громадські споруди середини XIX — першої половини XX ст. У 1930-ті роки існували проекти докорінної перебудови цього району, однак ці проекти реалізовані не були (однак було знищено Михайлівський Золотоверхий собор, Трьохсвятительську, Георгіївську та Десятинну церкви).
Сьогодення У наш час цей район — діловий центр міста, туристичний центр Києва. Тут діють Музей історії України, Софійський музей-заповідник, Музей духовної спадщини (експонуються ікони починаючи з XIV ст.). Територія поблизу Андріївської церкви оголошена заповідною.
Галерея
Панорами
Примітки
Джерела
Іванцов І. О. Стародавній Київ / Ред. Ю. В. Павленко; упорядн. Г. І. Іванцова-Костенко. — : Фенікс, 2003. — 255 с., іл. —