За́хідно-Кана́дський нафтогазоно́сний басе́йн () — розташований переважно в межах Канади (провінції Альберта, Британська Колумбія, Саскачеван, Північно-західні території і Юкон) та частково в США (штат Монтана).
Історія
Перші притоки нафти і газу отримані при бурінні в провінції Альберта в 1883 р.
Характеристика
Площа басейну становить , з них у США — . На сьогодні відомо понад 325 нафтових та 620 газових родовищ.
Головні родовища: нафтові — Пембіна (розвідані запаси ), Уеста-Пембіна (), Суон-Гіллс (), Редуотер (), Рейнбоу (); газові — Кросфілд ().
Початкові доведені запаси нафти бас. , газу — . Басейн приурочений до передового прогину Північно-Американської платформи. Геологічний розріз басейну представлений усіма підрозділами фанерозою. Потужність осадового чохла басейну — від 300 м до і більше.
Нафтогазоносність встановлена у всіх ярусах розрізу. Основні промислові скупчення приурочені до рифогенних товщ девону (55 % запасів нафти і 38 % газу). У піщаних колекторах доби крейди відповідно 36 і 31 %. Інші — в доломітизованих вапняках кам'яновугільної доби. 90 % запасів нафти і 77 % запасів газу припадає на глибину . Нафти переважно легкі і середні, малосірчисті. Важкі і високосірчисті нафти розташовуються на глибині до 1000 м і відомі тільки в 5 родовищах. Гази переважно метанові. Перспективними вважаються передгірські райони, де газові скупчення є в мезозойських піщаних товщах на глибині , та північна частина басейну.
Видобувні роботи
На території Західно-Канадського нафтового басейну здійснюється осн. видобуток нафти (89 %) і газу (98 %) для внутрішнього споживання Канади і на експорт в США. У межах басейну також діють 8 нафтопереробних заводів (2 з них — в США) загальною потужністю близько на рік і 368 заводів по переробці газу потужністю близько на рік.
Примітки
Джерела