Ель чи Ало́х, правильніше: І́ллу () — верховний бог у західносемітській міфології, творець всесвіту. Вважався старшим братом бога Дагона, хоча іноді ототожнювався з ним. Його дружинами були богині Ашера і Рахмай.
За легендами, після створення світу Ель майже не втручався безпосередньо в життя людей та богів, але уважно спостерігав за ними з неба, стежачи за дотриманням справедливості. Він попереджав про наслідки вчинків, з'являючись уві сні або надсилаючи посланців-янголів.
Еля зазвичай зображували як літнього чоловіка з довгою бородою, що сидів на троні та приймав жертвопринесення. Деякі вчені вважають його прообразом єдиного Бога в монотеїстичних релігіях — юдаїзмі, християнстві та ісламі, оскільки імена «Елоах» (Старий Заповіт) та «Аллах» (Коран) є граматичними формами імені Ель.
Етимологія Протосемітська: *ʔil-, «бог».
Угаритська: 𐎛𐎍 ʾīlu. Фінікійська: 𐤀𐤋 ʾīl. Гебрейська: אֵל ʾēl. Сирійська: ܐܺܝܠ ʾīyl. Арабська: إل ʾīl / إله ʾilāh. Аккадська: 𒀭 illu. Хетська: 𒂖𒆪𒉌𒅕𒊭 Elkunīrša.
Література
.
Посилання Вимова Ель (аудіо)