І́ма Су́мак (), справжнє імʼя — Со́їла Ауґу́ста Емператрі́с Ча́варрі дель Касті́льйо (; , КаяоPetition for Naturalization as a United States Citizen for Emperatriz Chavarri de Vivanco (#176380), filed October 8, 1954, indicates she was born on September 10, 1923 at Ichocan, Cajamarca, Peru, Перу — , Лос-Анджелес, США) — перуанська та американська естрадна й оперна співачка, акторка, композиторка та модель, що здобула світове визнання унікальним голосом з діапазоном у 5 октав від низького баритону до діапазону вище сопрано (у записі пісні «Лісові істоти» (Chuncho) чутно перехід на 4,5 октави). Могла практично миттєво переходити від баритона до найвищих тонів без фальцету; співала переважно іспанською та мовою кечуа.

Життєпис Народилася у нащадка іспанців та інків (дошлюбне прізвище матері було Атауальпа, як і вождя протиіспанського повстання, звідки в майбутньому виникли теорії щодо її предків).

Дитинство провела на родинному ранчо в гірському селищі Ічокан в околицях Кахамарки. Іма не отримала музичної освіти та не знала нотної грамоти. Співати начилася, повторюючи звуки птахів, в подальшому вчилася музики у свого чоловіка.

1942 року одружилася з композитором і імпресаріо Мойсесом Віванко, народила сина Чарльза. Двічі розлучалася (подейкують, що розлучення 1957 року було фіктивним — з огляду на намагання уникнути сплати податків)Улюблена співачка Микити Хрущова , остаточно пара розійшлася 1965 року.

Останні роки вела усамітнене життя та приховувала подробиці біографії. Померла в Лос-Анжелесі у будинку людей похилого віку після 8 місяців лікування колоректального раку. Похована в Голлівуді на цвинтарі Hollywood Forever.

Творчість У 1942 році молода співачка запрошена до Буенос-Айреса виступити на аргентинському радіо, і невдовзі вся Південна Америка знала її неповторний голос. 1943 року в Аргентині записала перший музичний альбом. Було записано не менше 18 пісень, котрі вийшли на платівках 78 об/хв.

Разом з чоловіком та танцівницею Чолітою Ріверо заснувала гурт «The Inka Taky Trio», із яким гастролювала Південною Америкою. 1946 року гурт переїздить до США, Іма оселилася в Нью-Йорку. Під час одного з виступів в нічному клубі її голос почув рекрутер студії звукозапису «Capitol Records», відразу було укладено контракт.

1949 року голос Іми знали в США і в Європі. Того ж року вона народила сина.

Перший альбом, виданий у 1950 році в США, мав назву «Voice of the Xtabay» («Capitol Records»). Він розійшовся тиражем 500 000 екземплярів — всі пісні виконувала Сумак, повторюючи щебетання птахів, при цьому на рекламу не було витрачено нічого. В 1950-х виступала у Карнегі-хол та Голлівуд-Боул — концерт 12 серпня 1950-го став легендарним, продюсером платівок Іми Сумак став Алан Лівінгстон. На початку 1950-х були неприємності з податковою поліцією, певний час подружжя не пускали до США. 1959 року отримала громадянство США.

З СРСР почала світове турне, за особистою вказівкою Микити Хрущова гонорар їй виплачували валютою, виступала 6 місяців, відвідавши 40 міст. Її запам'ятали за виконанням «Гімну Сонцю» (так цензура переклала назву «Цнотлива для Бога Сонця»). Ця пісня в Перу сприймалася як реквієм за зниклою під ударами конкістадорів цивілізацією та культурою інків.

У фільмі «Планета штормів» 1962 року звучання синтезатора відтворювала Іма Сумак (Інва Мула в фільмі Люка Бессона «П'ятий елемент» виконує арію «Oh, giusto cielo!.. Il dolce suono» з опери Гаетано Доніцетті «Лючія ді Ламмермур» в діапазоні двох октав, комп'ютерна обробка розширила до 4,5). Гастролі Іми в СРСР обірвалися, на десятиліття її «заборонили» за скандал через виявлених у номері готелю тарганів.

До кінця 1960-х років співачку стали дещо забувати. 1971 року повернулася жити в Перу, у 1980-х знову повернулася до США.

Коли в кінці 1980-х вчені запропонували за допомогою комп'ютерного аналізу дослідити її унікальні вокальні дані, Іма відмовилася.

В 1990-х слава Іми Сумак відродилася, її пісня «Ataypura» звучала в фільмі «Великий Лебовські» братів Коен.

1992 року в прокаті Німеччини вийшов біографічний фільм «Yma Sumak: Hollywoods Inkaprinzessen». Її голос звучав у комедії 1999 року «Happy, Texas», Нанні Моретті використав дві пісні Іми в фільмі «Квітень» 1998.

2006 року прийняла від уряду Перу найвищу державною нагородою — «Орденом Сонця».

Іма Сумак відмовлялася вдягатися за голлівудськими стандартами і коритися вказівкам продюсерів та іміджмейкерів, тому її виступи та концерти часто скасовувалися.

Дискографія

Альбоми «Odeon», 1943, «Voice of the Xtabay», 1950, 1955 (співала голосами птахів, які чула в своєму селі), диск без жодної реклами став бестселером, «Legend Of The Sun Virgin», 1952 «Moises Vivanco — Inca Taqui», 1953, «Mambo!», 1954 «Flahooley (Original Broadway Cast)», 1957 «Legend Of The Jivaro», 1957 «Fuego Del Ande», 1959, «Recital Yma Sumac», 1961, Бухарест, «Zpívá Yma Sumac», 1965 «Miracles», 1971, London Records, «Twice as Much», 1992

Платівки «Dance Of The Moon Festival (Choladas) / Virgin Of The Sun God (Taita Inty)», 1950, «Virgin Of The Sun God (Taita Inty) / Lure Of The Unknown Love (Xtabay)», 1950, «Vocal Solo with Orchestra», 1950, «Dance of the Moon Festival», 1950, «Dance Of The Winds / Chant Of The Chosen Maidens», 1950, «Birds / Nadjala's Lament», 1951, «Wimoweh / Babalu», 1952, «Legend Of The Sun Virgin», 1952, «Yma Sumac, Moises Vivanco — Inca Taqui», 1953, «Yma Sumac And Moises Vivanco — Moises Vivanco And His Peruvians — K'arawi (Planting Song) / Cumbe-Maita (Calls Of The Andes)», 1953, «Mambo! (Part 1)», 1954, «Mambo! (Part 2)», 1954, «Virgin Of The Sun God (Taita Inty) / Lure Of The Unknown Love (Xtabay)», 1955, «Voice Of The Xtabay (Part 4)», 1955, «Legend Of The Jivaro (Part 1)», 1957, «Legend Of The Jivaro (Part 2)», 1957, «Legend Of The Sun Virgin (Part 3)», 1958, «Legend Of The Sun Virgin (Leyenda De La Virgen Del Sol) Part. 2», 1958, «Legend Of The Sun Virgin», 1958, «Legend Of The Sun Virgin (Leyenda De La Virgen Del Sol) Part 1», 1958, «Medicine Man / Remember», 1972, «Mambo ConFusion», 1991, «Carnaval Indio», Parlophone Records, «La Sirena».

Компіляції «Presenting Yma Sumac (In A Collection Of Early Recordings)», 1952, «Greatest! „Chanto Incas“», 1975, «Con Plumas, Vol.II», 1982, «The Spell Of Yma Sumac», 1987 «Enchantress», 1989, «Préférences Vol. 1», 1991, «Préférences Vol. 2», 1991, «The Very Best Of Yma Sumac — Dance Of The Moon Festival», 1992, «Destination Perou», 1993, «Voice Of The Xtabay…And Other Exotic Delights», 1995, «Musica De Los Andes», 1996, «The Very Best Of Yma Sumac», 1997, «La Voz», 1997, «Amor Indio», 1997, «Shou Condor», 1997, «The Ultimate Yma Sumac Collection», 2000, «The Exotic Sounds Of Yma Sumac», 2002, «Virgin Of The Sun God», 2002, «Kon Tiki», 2003, «Karibe Taki», 2005, «Queen Of Exotica», 2005, Blue Orchid, «Queen Of Exotica», 2005, Universe, «The Sun Virgin», 2006, «A Proper Introduction To Yma Sumac — Queen Of Exotica», 2006, «Greatest Hits», 2008, «The Exotic Lure Of Yma Sumac», 2008, «Calls Of The Andes», 2008, «Ataypura — 76 Hits And Rarities From The Goddess Of Exotica», 2012, «Seven Classic Albums», 2012, «The Essential Recordings», 2015,

Різні видання «Песни Инков», 1960, «Аккорд», «Sampler Exotica», 1996, «The Right Stuff»

Фільмографія «Texaco Star Theater», сезон 1948 року, США, «The Colgate Comedy Hour», сезон 1950 року, США, «The Ernie Kovacs Show», США, 1952, 1-й сезон, «Секрети інків» («Secret of the Incas»), 1954, США, Корі-Тіка, «Climax!», серіал, 1954—1958, США, Марія Сантес, «Омар Хайям», 1957, США, Каріна, «Música de siempre», 1958, Мексика, «Las canciones unidas», 1960, Мексика, «Annie, the Women in the Life of a Man», 1970, США, «The Apple», 1980, США, епізод, нема в титрах, «Late Night with David Letterman», серіал, 1982—1993, США, «Yma Sumac — Hollywoods Inkaprinzessin», 1991, Німеччина.

Вшанування пам'яті Кавалер Великого хреста ордену Сонця Перу

У літературі «Іма Сумак» Ліна Костенко

Примітки

Посилання Yma Sumac, Vocalist of the Exotic, Dies at 86 Іма Сумак, принцеса інків. Що чути в її голосі? Іма Сумак Померла Іма Сумак — легендарний «перуанський співочий птах» Іма Сумак, принцеса інків Yma Sumac Загадка інків в СРСР Yma Sumac. Біографія