Microlarínus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд До цього роду відносяться жуки, довжина тіла яких знаходиться в межах 3-5 мм. Основні ознакиТер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 49-50, 55-56: вусикові борозенки йдуть різко на низ головотрубки, наближуючись до нижнього краю ока; головотрубка до вершини трохи звужена, без широкої борозенки або ямки зверху; тіло вузьке, циліндричне, вкрите короткими волосками, які прилягають до покривів, та довгими волосками, що стирчать; передньоспинка циліндрична, її ширина менша за її довжину; останній членик лапки не довший, ніж решта члеників, узятих разом.
Спосіб життя Життєвий цикл вивчених у цьому відношенні видів роду Microlarinus тісно пов'язаний із якірціями (Tribulus) із родини Паролистових (Zygophyllaceae). Імаго живляться зеленими частинами рослин, яйця по одному відкладаються в м'яку оболонку зелених плодів, у отвір, який заздалегідь вигризає самиця. Личинки живляться незрілим насінням та оточуючими тканинами. Жуки дають до трьох поколінь на рікKirkland R. E., Goeden R.D. Biology of Microlarinus lareynii (Col.: Curculionidae) on puncturevine in Southern California // Annals Ent. Soc. America, 1978. — V. 71. — № 1. — P. 13-18.
Географічне поширення Усі відомі види роду мешкають у західний частині Півдня Палеарктики, два види інтродуковані до Неарктики (див. нижче).
Класифікація Рід описаний київським ентомологом та ботаніком Й.Х.Гохгутом, який працював садівником у київському Ботанічному саді (нині Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна). У цьому роді відомо сім видівGültekin, L. & Fremuth J.: Lixini, p. 471. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. — Leiden: Brill, 2013. — 700 pp. : — Іспанія — Канарські острови — Арабські Емірати — Португалія, Іспанія, Франція, Італія, Греція, Північна Африка, Туреччина, Іран, Афротропіка, інтродукований до Північної Америки — Португалія, Іспанія, Франція, Італія, Греція, Єгипет, Арабські Емірати, Туреччина, Ірак, Іран, інтродукований до Північної Америки — Арабські Емірати — Греція, Закавказзя, Північ Африки, Близький Схід, Іран, Туреччина, Середня Азія
Практичне значення Два види цього роду (див. вище) завезені до Північної Америки для пригнічення популяцій якірців — злісних пасовищних бур'янівStegmaier C. E. Colonization of the puncturevine stem weevil, Microlarinus lypriformis (Coleoptera: Curculionidae) with notes on parasitism in South Florida // The Florida Entomologist. 1973. — V. 56. — № 3. — P. 235–243. http://journals.fcla.edu/flaent/article/view/56806/54485.
Наведені нижче фото ілюструють розвиток жука Microlarinus lareynii в штаті Орегон, США, куди довгоносик був інтродукований для боротьби з якірцями. <small>Самиця підшукує місце для яйцекладки<small>Жук нового покоління всередині плоду якірців<small> Довгоносик вийшов з плоду, знищивши насіння бур'яна
Примітки