Леонард Львович Нікіфоров (, місто Чита, тепер Забайкальського краю Російська Федерація — , Київ) — український радянський інженер-конструктор, державний діяч, генеральний директор Київського виробничого об'єднання імені Корольова. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Член ЦК КПУ в 1981—1990 роках. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках.
Біографія У 1958 році закінчив Київський політехнічний інститут.
У 1958—1960 роках — старший інженер-конструктор Київського авіаційного заводу. У 1960—1962 роках — інженер-електрик управління служби зв'язку Південно-Західної залізниці.
У 1962—1972 роках — інженер, старший інженер, провідний інженер, начальник лабораторії, начальник відділу Спеціалізованого конструкторського бюро (СКБ), заступник головного інженера заводу, головний інженер СКБ Київського заводу «Радіоприлад».
Член КПРС з 1969 року.
У 1972—1979 роках — заступник головного інженера, головний інженер Київського виробничо-технічного об'єднання імені С. П. Корольова — заводу «Радіоприлад» імені С. П. Корольова.
У 1979—1994 роках — генеральний директор Київського виробничого об'єднання імені С. П. Корольова — директор заводу «Радіоприлад» імені С. П. Корольова.
3 1994 року — голова правління Київського акціонерного товариства «Меридіан» імені С. П. Корольова. Потім працював помічником голови правління акціонерного товариства «Меридіан» в місті Києві.
Помер на 67-му році життя 12 лютого 2001 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, ).
Родина Дружина Галина Андріївна«Мужа звали в „Динамо“ с Лобановским. Он выбрал диплом и стал гендиректором», син Сергій, дочка Ольга (Стаховська), 5 онуків. Один з онуків — Сергій Стаховський.
Нагороди орден Трудового Червоного Прапора лауреат Державної премії СРСР лауреат Державної премії Української РСР в галузі науки і техніки медалі
Примітки
Література Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.