Галина Черни, у шлюбі Черни-Стефанська  — польська піаністка, композиторка та музична педагогиня, громадська діячка. Лауреатка міжнародних конкурсів та державних нагород.

Походила зі знатної родини. Народилась у Кракові. Вчилась у Альфреда Корто у Вищій Нормальній школі музики в Парижі, а потім у Збігнєва Джевецького в Краковській консерваторії]Tadeusz Przybylski, Z dziejów nauczania muzyki w Krakowie od średniowiecza do czasów współczesnych. Kraków 1994. ISBN 83-7099-006-1, s. 247., яку закінчила у 1950 році. Під час Другої світової війни переховувалася в родинному маєтку у селі Браніце (околиці Кракова).

Ще студенткою, в 1949 році здобула першу премію на конкурсі піаністів імені Шопена (розділила з Беллою Давидович). Перемога на конкурсі відкрила Галині Черни-Стефанській дорогу до міжнародної кар'єри. Вона виступала в найпрестижніших концертних залах Європи, Японії, США, у Південній Америці. Понад 20 концертних турне піаністка здійснила в СРСР. Вона виступала у супроводі найвідоміших симфонічних оркестрів з такими диригентами як Зубін Мета, Георг Шолті, Вітольд Ровіцький. Її концертний репертуар включає твори від бароко до сучасної музики, але переважають твори Шопена.

У пізніші роки Черни-Стефанська була в журі міжнародних конкурсів, зокрема імені Чайковського (1970, 1974, 1978, 1986 і 1998) та Шопена (1980, 1985, 1990, 1995 і 2000). Також займалася викладацькою діяльністю, зокрема, давала майстер-класи у ряді вищих музичних закладів Японії.

Піаністка також брала участь у суспільно-політичному житті Кракова. У 1976—1984 роках була міста Кракова, а в 1978—1985 входила до Комітету з реставрації пам'яток Кракова. Співзасновниця краківської галереї Кужніци (поряд з такими художниками, як Анджей Вайда). У 1981—1983 роках входила Президії комітету організації Фронт народної єдності. Черни-Стефанська належала до невеликої групи художників, які демонстративно висловили підтримку владі в часи воєнного стану, за що була освистана на концерті 14 квітня 1982 року у Краківській філармоніїMirosław Lewandowski, Maciej Gawlikowski — «Gaz na ulicach», cz. 2., s. 47-48. ISBN 978-83-927061-2-0.

Була у шлюбі з піаністом Людвіком Стефанським (Ludwik Stefański). Їх донька, Ельжбета Стефанська-Лукович (Elżbieta Stefańska-Łukowicz, нар. 1943) — клавесиністка і професор Краківської музичної академії.

Похована у Кракові, разом з чоловіком.

Примітки

Література «Halina Czerny-Stefańska Epizody z życia chopinistki», Stanisław Dybowski. Wyd. 1. Warszawa, Selene, 2006. «Słownik pianistów polskich», Stanisław Dybowski, Wyd. Warszawa, Selene, 2003. «Halina Czerny-Stefańska» Kydryński Lucjan, Polskie Wydawnictwo Muzyczne, Kraków 1963 «Chopin towarzyszył mi od najmłodszych lat» — mówi Halina Czerny-Stefańska, «Polish Culture» 1999 nr 1, s. 43 Czerny-Stefańska Halina. w: Encyklopedia Muzyczna PWM, Parzyńska Teresa (część biograficzna pod red. Elżbiety Dziębowskiej), t. «cd», PWM, Kraków 1984 Czerny-Stefańska Halina. w: Encyklopedia Muzyczna PWM, Woźniakowska Anna (część biograficzna pod red. Elżbiety Dziębowskiej), t. «cd — suplement», PWM, Kraków 2001 Życiorys Haliny Czerny-Stefańskiej

Halina Czerny-Stefańska , Narodowy Instytut Fryderyka Chopina [dostęp 31 grudnia 2011] Halina Czerny-Stefańska , Polskie Centrum Informacji Muzycznej [dostęp 31 grudnia 2011]