Фармакогенетика — наука, що вивчає спадкові реакції організму на вплив певного лікарського засобу. Розділ медичної генетики і фармакології, завданням якого є вивчення цих реакцій, розробка методів їх діагностики, корекції і профілактикиФАРМАКОГЕНЕТИКА Фармацевтична енциклопедія.
Історія Про те, що характер реакцій організму на лікарські засоби залежить від особливостей метаболізму конкретного пацієнта, лікарі знали давно, але вивчати генетичні чинники, які впливають на хімічні перетворення в організмі, почали тільки в 20-му столітті.
Внаслідок парадигми «лікувати пацієнта, а не хворобу» з'явилось поняття «персоніфікованої медицини». Суть персоніфікованої медицини - в індивідуалізації лікарської терапії. Реакція на лікарський препарат, оптимальний клас препарату, його доза і режим застосування визначаються, принаймні частково, генетичними детермінантами. Фармакогенетика прагне виявити гени і їх варіанти, що визначають адекватність фармакотерапії і зменшують ризик розвитку побічних ефектів.
Різними авторами дається різна інформація про те, хто ввів термін фармакогенетика: за одними джерелами це був Ф. Фогель (1959), по другим - Арно Мотульський (1957). З цього часу фармакогенетика пройшла ряд етапів: I етап накопичення фармакогенетичних феноменів (1932 - початок 1960-х); II етап становлення фармакогенетики як фундаментальної науки (початок 1960-х -1990-х років); III етап становлення фармакогенетики як прикладної клінічної науки, перехід від фармакогенетики до фармакогеноміки (початок 2000-х років).
Однонуклеотидний поліморфізм Парадигмою сучасної фармакогенетики стало положення про те, що основною формою спадкової відмінності між людьми є так званий однонуклеотидний поліморфізм (SNP - single nucleotide polymorphism)
Див. також Фармакокінетика Фармакодинаміка Побічна дія (медицина)
Примітки
Джерела Фармакогенетика як інструмент персоналізованої медицини Фармакогенетика: загальне уявлення
Посилання Геноми, популяції, хвороби: етнічна геноміка і персоніфікована медицина