Любомир Іванович Лесюк (31 березня 1933, Волиця-Гніздичівська — 13 червня 2002, Львів) — український скульптор. Член Спілки художників України. Деякий час обіймав посаду відповідального секретаря львівського відділення спілки. Батько скульптора Олега Лесюка та художниці Наталії Валенюк.
Біографія 1953 року закінчив Львівське училище прикладного мистецтва, а 1960 року — Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва. Серед викладачів Іван Севера, Вадим Телішев. У 1961-1972 роках працював у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша викладачем скульптури, а згодом завідував відділом. Від 1973 року працював викладачем, а від 1988 року — доцентом кафедри монументально-декоративної скульптури Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва. Працював як митець у галузі станкової декоративної скульптури та декоративного мистецтва як художник-кераміст. Від 1960 року брав участь у республіканських виставках. Мешкав у Львові в будинку на вулиці Костюшка, 4. Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі (поле № 33). У 2007 році на могилі скульптора встановлений пам'ятник роботи скульптора Олега Лесюка.
Основні твори Портрет диригента П. Муравського (1960); «Кобзар» (1961); Пам'ятник Володимиру Леніну в селі В'язова, Львівського району (1962). Портрет народного різьбяра Семена Корпанюка (1963, камінь, 71×70×56). Погруддя Юрія Федьковича (1966, гіпс, 70×60×55). «Вчитель» (1968, шамот, 60×35×40). «Комсомольський вожак» (1968, дерево, 67×34×43. Музей українського мистецтва, Львів). Пам'ятник М. І. Калініну у Щирці (1971). Портрет двічі Героя Радянського Союзу В. Петрова (1974, шамот, 68×55×42. Музей українського мистецтва, Львів). «В. І. Ленін» (1975, тонований гіпс, 83×66×64; співавтор Еммануїл Мисько). «Портрет бригадира монтажної бригади Д. Каплиша» (1975, тонований гіпс, 60×36×36). «Портрет Героя соціалістичної праці вчительки С. Кучеренко» (1975, шамот, 67×37×40. Львівська картинна галерея). Портрет Є. Кучеренка. 1975, шамот, 70×40×39. Портрет робітника ЛАЗ І. Є. Дмитрова (1977, шамот, 75×45×45)Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 49.. Празник врожаю. 1979, дерево, 110×115×80. Пам'ятник полеглим у селі Підгайчики (архітектор Петро Мельник). Пам'ятний знак у селі Тейсарів (архітектор Василь Пліхівський). Пам'ятники загиблим у Другій світовій війні у селах Вільхівці (1969, архітектор Володимир Блюсюк), Дрогомишль (1972), Чорний Острів (1976), у Старокостянтинові (штучний камінь, співавтори скульптор Іван Самотос, Володимир Блюсюк). «Старшина О. М. Павліков» (1982, тонований гіпс, 68×36×43). Пам'ятники Тарасові Шевченку в селах Волиця-Гніздичівська (1970), Баківці (1988). Портрет Леся Курбаса (1991, дерево). Пам'ятник Тарасові Шевченку в Дашаві. Споруджений 1991 року (співавтор скульптор Олег Лесюк). Пам'ятник Тарасові Шевченку в Жидачеві. Споруджений 1992 року (співавтори скульптор Олег Лесюк, архітектор Володимир Блюсюк). За іншими даними — 1988 року. Фонтан «Лілія» (співавтор Іван Самотос)Жовтень. — 1971. — № 8. — С. 121.. Пам'ятний знак у місті Чадир-Лунга, в Молдові (архітектор Ю. Генов).
Примітки
Джерела та література