Софі́я Іва́нівна Друзя́кіна (справж. — Ментцер, , Київ, Російська імперія — , Москва, Російська РФСР, СРСР) — співачка (лірико-драматичне сопрано), педагог, професор Московської консерваторії. Володіла гнучким голосом красивого тембру широкого діапазону. Сестра співачки і педагога Марти Закревської.Московская консерватория / Наталья Андреевна Миронова. — М.: Прогресс-Традиция, 2005. — С. 179Закревська Марта Іванівна / І. М. Лисенко esu.com.ua
Життєпис Софія Іванівна Друзякіна народилась в родині німецького підприємця, який переїхав до Києва в 1870-х роках, і дочки німецького пастора.
Навчалась співу в приватній Київській музичній школі Миколи Тутковського (клас Олександри Сантагано-Горчакової).
Удосконалювала вокалальну майстерність в Мілані у відомого вокального педагога Чезаре Россі.
Дебютувала 1900 року в Одеському оперному театрі.
1901—1902 — солістка Київської опери.
1903—1904 — солістка Харківської опери.
1906—1907 — солістка Товариства М. Максакова.
1907—1908 — солістка Большого театру, 1910—1916 — солістка Оперного театру С. Зиміна у Москві.
1916—1917 — працює в Одеському оперному театрі.
1917—1924 — солістка Театру Московської ради робітничих депутатів.
Гастролювала в Італії та Франції.
Викладацька робота: з 1920 — Музично-драматичний інститут (Москва) 1928—1946 — Московська консерваторія (від 1930 — професор).
Партії Тетяна, Ліза («Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П. Чайковського) Тамара («Демон» А. Рубінштейна) Наташа («Русалка» О. Даргомижського) Амелія, Аїда, Дездемона («Бал-маскарад», «Аїда», «Отелло» Дж. Верді) Марґарита («Фауст» Ш. Ґуно) Антоніда («Життя за царя» М. Глінки) Урбан («Гуґеноти» Дж. Мейєрбера) Тоска, Мімі, Мадам Баттерфляй («Тоска», «Богема», «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні)
Примітки
Джерела Друзякіна Софія Іванівна // Андрієнко І. Л. Друзякіна Софія Іванівна // София Ивановна Друзякина // Сов. музыкант. — 1941. — № 3. Левик С. Ю. Записки оперного певца. Москва, 1962 Марков П. Книга воспоминаний. Москва, 1983
Посилання
Sofia Ivanovna Druzyakina (1880—1953), singer Sofia Druzyakina (Фото)