Поведінка натовпу або стадна поведінка () описує, як особини в групі можуть діяти спільно, без централізованого керування.

Цей термін може стосуватися поведінки тварин у стадах, зграях тварин або птахів, косяках риб тощо, а також до поведінки людей у демонстраціях, масових заворушеннях і загальних страйкахBraha, D (2012) Global Civil Unrest: Contagion, Self-Organization, and Prediction., спортивних заходах, релігійних зібраннях, випадках самосуду або ухваленні повсякденних рішень, судженні та формуванні думки.

Раафат, Чейтер і Фрит запропонували комплексний підхід до стадної поведінки, описуючи дві ключові проблеми, механізми передачі думок або поведінки між індивідуумами і патерни зв'язків між ними. Вони припустили, що поєднання різноманітних теоретичних підходів до стадної поведінки підкреслює застосовність концепції в безлічі областей, починаючи від когнітивної неврології до економіки.

У тварин

Група тварин, яка тікає від хижака, показує природу стадної поведінки. 1971 року, у часто цитованій статті «Геометрія для Егоїстичного стада», еволюційний біолог В. Д. Гамільтон стверджував, що кожен окремий член групи знижує небезпеку для себе рухаючись якомога ближче до центру групи, що втікає. Таким чином, стадо виглядає як єдине ціле, що рухається разом, але його видима узгодженість, виникає з неузгодженої поведінки своєкорисливих особин.

Порушення симетрії Асиметрична агрегація тварин в умовах паніки спостерігається у багатьох видів, зокрема-й людей, мишей і мурах. Теоретичні моделі показують порушення симетрії, подібні спостереженням в емпіричних дослідженнях. Наприклад, коли налякані особи замкнені в кімнаті з двома однаковими і рівновіддаленими виходами, більшість буде ломитись в один вихід, і лише меншість піде до іншого.

Можливі механізми такої поведінки охоплюють гамільтонівську теорію егоїстичного стада, наслідування сусіда, побічний продукт спілкування між соціальними тваринами або позитивну віддачу, яка вийшла з-під контролю.

Характеристики паніки втечі є такими: особини намагаються рухатися швидше, ніж зазвичай; взаємодії між особинами стають фізичними; біля виходів утворюються арки та «пробки»; втеча уповільнюється за рахунок особин, які впали і стали перешкодами; особини виявляють тенденцію до гуртової або наслідуваної поведінки; альтернативні або менш використовувані виходи (майже) ігноруються.

У людському суспільстві Філософи Серен К'єркегор і Фрідріх Ніцше були в числі перших, хто критикував те, що вони називали «натовпом» (К'єркегор) і «стадною мораллю» і «стадним інстинктом» (Ніцше) в людському суспільстві. Сучасні психологічні та економічні дослідження виокремили стадну поведінку людей, щоб пояснити явища, коли велика кількість людей діє однаково одночасно. Британський хірург Уілфред Троттер розповсюдив фразу «стадна поведінка» у власній книзі «Інстинкти стада в мирний і воєнний час» (1914). В «Теорії бездіяльного класу» Торстейн Веблен пояснив економічну поведінку з погляду соціальних впливів, як-от «наслідування», коли деякі члени групи мавпують інших членів більш високого статусу. В «Метрополісі і ментальному житті» (1903) ранній соціолог Георг Зіммель відсилав до «пориву товариськості в людині», і прагнув змалювати «форми об'єднання, за допомогою яких проста сума окремих людей перетворюється на суспільство». Інші соціологи дослідили поведінки, що стосуються стадності, наприклад Фрейда (психологія натовпу), Карл Юнг (колективне несвідоме), і Гюстав Ле Бон (народна свідомість). Теорії роїв, спостережуваних у спільнотах не‑людських істот, нині досліджуються також у людському суспільстві.

Бульбашки фондового ринку Великі тенденції фондового ринку часто починаються і закінчуються періодами шаленої покупки (бульбашки) або продажу (обвали). Багато спостерігачів наводять ці випадки як яскраві приклади стадної поведінки, що є ірраціональною і емоційною, — жадібність при бульбашках, страх при обвалах. Індивідуальні інвестори приєднуються до натовпу інших людей у поспішності увійти або вийти з ринку.Markus K. Brunnermeier, Asset Pricing under Asymmetric Information: Bubbles, Crashes, Technical Analysis, and Herding, Oxford University Press (2001).

Деякі послідовники школи технічного аналізу інвестування бачать стадну поведінку інвесторів, як приклад надзвичайних настроїв на ринку.Robert Prechter, The Wave Principle of Human Social Behavior, New Classics Library (1999), pp. 152—153. Академічне дослідження поведінкових фінансів виявило стадність у колективній ірраціональності інвесторів, зокрема, роботи Нобелівських лауреатів Вернона Сміта, Амос Тверського, Деніела Канемана і Роберта Шиллера.

Хей і Мороне (2004) дослідили модель поведінки натовпу стосовно ринку та в цілому показали, що можна спостерігати стадну поведінку в контексті ринку. Їхні результати відносяться до ринку з чітко визначеною фундаментальною вартістю, але навіть якщо стадна поведінка може спостерігатися зрідка, це має важливі наслідки для цілого ряду реальних ринків, в першу чергу валютних. Їхня робота пов'язана з принаймні, двома важливими напрямами літератури з цього питання, перший з яких — про стадну поведінку в неринкових умовах. Тут вихідними їх посиланнями, є Банерджі (1992) та Бікчандані, Хіршляйфер і Уелч (1992), які показали, що стадна поведінка може бути підсумком приватної інформації, яка не потрапила у відкритий доступ. Більш конкретно, ці роботи показали, що індивіди, діючи послідовно, на основі приватної інформації і відкритих знань про поведінку інших, можуть у кінцевому підсумку обрати соціально небажаний варіант. Другий напрямок літератури, який слугував натхненням для роботи Хея і Мороне, стосується агрегування інформації в ринкових умовах. Дуже раннє посилання — це класична праця Гроссмана і Стігліца (1976), яка показала, що необізнані трейдери в ринковому контексті можуть стати обізнаними через ціну таким чином, що приватна інформація збирається правильно і ефективно. В цьому напрямку літератури, найбільш часто використовуваними емпіричними методологіями тестування на стадність в бік середнього рівня є праці Крісті і Хуангп (1995) та Чанга, Ченга і Кхорани (2000).

Одним з таких випадків стадності була цінова волатильність, яка оточувала уранову бульбашку 2007 року, що почалася з затопленням рудника «Сигар-Лейк» в Саскачевані 2006 року.

У натовпі

Натовпи, які збираються внаслідок якоїсь образи, можуть виявляти стадну поведінку, яка перетворюється на жорстокість, особливо коли натовп стикається з протилежною етнічною або расовою групою. Наприклад, в історії США сумнозвісно відомі лос-анджелеські заворушення 1992 року, нью-йоркські погроми і Талський расовий погром.

Ідея «групового розуму» або «поведінки натовпу» була висунута французькими соціальними психологами Габріелем Тардом і Гюставом Лебоном.

Ухвалення повсякденних рішень

Звичайна стадна поведінка може відбуватися досить часто в повсякденних рішеннях, що ґрунтуються на врахуванні досвіду чи розповідей інших, наприклад коли людина на вулиці вирішує, в якому з двох ресторанів повечеряти. Припустімо, що обидва заклади виглядають непогано, але обидва порожні оскільки це ранній вечір; навмання людина обирає ресторан А. Незабаром тією ж вулицею йде подружжя в пошуках місця, щоб поїсти. Вони бачать, що ресторан А працює з клієнтами тоді як B є порожнім, і обирають А з припущення про те, що наявність відвідувачів робить його кращим вибором. Оскільки інші перехожі зроблять того вечора такий самий вибір, ресторан А у цей день заробить більше, ніж Б. Це явище також має назву «інформаційний каскад».

В маркетингу Поведінка натовпу часто є корисним знаряддям маркетингу і, якщо використовується в належний спосіб, може привести до зростання обсягу продажів і змін в структурі суспільства. Хоча було показано, що фінансові заохочення викликають відповідну дію у великої кількості людей, стадне почуття часто перемагає коли йдеться про прагнення «бути не гіршим за інших».

Роль стадної поведінки в успішності бренду чи товару Комунікаційні технології сприяли поширенню споживацького вибору і «влади натовпу». Споживачі з часом мають все більш широкий доступ до думок та інформації як від лідерів думок, так і від формувачів на платформах, які в основному мають контент, створюваний користувачами, отож, мають більше інструментів для завершення будь-якого процесу ухвалення рішень. Популярність розглядається як ознака вищої якості, і споживачі будуть використовувати чужі думки, розміщені на цих платформах, як потужний компас, щоб направляти їх до продукції і брендів, які збігаються з їхніми упередженими думками і рішеннями інших людей у референтних групах. З урахуванням відмінностей в потребах і їх позиції в процесі соціалізації, Лессиг і Парк дослідили групи студентів і домогосподарок та вплив, який ці референтні групи здійснюють одна на одну. Завдяки стадному почуттю, студенти, передусім, заохочують один одного до пива, гамбургерів і сигарет, а домогосподарки, здебільшого, заохочують одну одного до меблів і мийних засобів. Хоча це окреме дослідження було зроблено 1977 року, не можна недооцінювати його підсумків у сучасному суспільстві. Дослідження, проведене Бурке, Лейкін, Лі і Чжаном у 2014 році щодо соціального впливу на поведінку покупця показує, що покупці перебувають під впливом прямих взаємодій з супутниками, і в міру росту розміру групи, стадна поведінка стає все більш очевидною. Суперечки, які породжують завзяття і цікавість, мають більший вплив на частоту торкання до товару і ймовірність купівлі зростає за більш активної участі, викликаної великою групою. В дослідженні велося відеоспостереження покупців аутлету Середнього Заходу США, в якому також відзначались їхні покупки, і виявилося, що до певної величини потенційні клієнти віддавали перевагу магазинам, які мали помірні рівні трафіку. Інші люди в магазині не тільки слугували компанією, але і забезпечили референтну точку, на якій потенційні клієнти могли моделювати свою поведінку і робити рішення про покупку, як і з будь-якою референтною групою або спільнотою.

Соціальні медіа також можуть бути потужним знаряддям з підтримки стадної поведінки. Їх невимірна кількість контенту, створеного користувачами, служить платформою для лідерів громадської думки, щоб вийти на сцену і впливати на рішення про купівлю, а рекомендації від референтної групи і свідчення про позитивний онлайн досвід, слугують для допомоги споживачам ухвалювати рішення про покупку. Дослідження Гунаван і Хуарнг 2015 року показало, що соціальний вплив має важливе значення у формуванні ставлення до брендів, що, своєю чергою, приводить до наміру купівлі. Впливові персоналії формують норми, яким, виявляється, слідують належні до їхньої соціальної  групи, а спрямування на екстравертів ще дужче збільшує шанси на придбання. Причина в тому, що сильніші особистості, переважно, виявляють більшу активність на споживчих платформах і, в такий спосіб, поширюють інформацію з вуст в уст ефективніше. Багато брендів почали усвідомлювати важливість послів брендів та агентів впливу, і дедалі більш наочно демонструється, що стадна поведінка може використовуватися, щоб збільшити продажі і прибуток в геометричній прогресії на користь будь-якого бренду. 

Стадна поведінка в соціальному маркетингу