Казімеж Соснковський (, , Варшава, Варшавська губернія, Російська імперія — , Монреаль, Канада) — польський генерал початку 20 століття.

Біографія Казімеж Соснковський народився у Варшаві 19 листопада 1885 року в дворянській сім'ї, батько — Юзеф Богдан, мати — Зофія. Незабаром після його народження родина переїхала в Петербург. Там Казімеж поступив у класичну гімназію, яку закінчив з відзнакою.

У 1905 році він повертається до Варшави і поступає в політехнічний інститут. Під час революційних подій 1905 року брав участь у студентських заворушеннях, за що був виключений з інституту. Потім Соснковський вступив у «Польську соціалістичну партію» (ППС) і став активним членом її бойової організації. В 1907 році він був змушений емігрувати в Австро-Угорщину, рятуючись від переслідування поліції. Там він продовжив освіту і вступив у Львівський політехнічний інститут. Починаючи з 1908 року при його активній діяльності стали створюватися нелегальні збройні формування — стрілецькі дружини.

Першу світову війну Соснковський зустрів у званні підполковника на посаді начальника штабу 1-ї бригади Польського легіону, що воював на боці Центральних держав. В 1916 році він став полковником і командиром 1-ї бригади, а в наступному році був призначений главою військового департаменту Тимчасового державного комітету. За відмову легіонерів присягати німецькому кайзеру в кінці липня 1917 року, він був заарештований і посаджений у в'язницю Шпандау. Потім його перевели в Магдебург.

Після перемоги революції в Німеччині в листопаді 1918 року Соснковський був випущений з в'язниці, і вже через два дні після звільнення був підвищений до генерала. У цьому званні він став командувачем Варшавським військовим округом, а потім отримав посаду військового міністра.

Після закінчення радянсько-польської війни, під час якої Соснковський командував резервною армією, повернувся до посади військового міністра. У лютому 1924 року стає головою Військової ради країни і командувачем Познанським військовим округом. Він брав участь в роботі Женевської конференції з роззброєння, очолюючи польську делегацію.

В 1928 році був призначений інспектором армії «Полісся». Керував будівництвом укріпрайонів на польському кордоні з СРСР.

В 1936 році йому для розради присвоїли звання генерала броні.

Під час німецького вторгнення в Польщу був призначений командувачем Південним фронтом. Відзначився у битві під Яворовом.

Після поразки Польщі Соснковському вдалося перетнути кордон з Угорщиною і далі дістатися до Парижа, куди він прибув 11 жовтня. У новому уряді Сікорського Соснковський очолив комітет міністрів у справах країни. Він приступив до цієї посади 13 листопада 1939 року. Одночасно очолив «Союз збройної боротьби» — польський рух опору.

Після капітуляції Франції Соснковський, разом з урядом Сікорського, перебрався в Лондон. Був противником східної політики Сікорського, різко протестував проти угоди Сікорського-Майського, в зв'язку з чим, в липні 1941 року пішов у відставку. Після загибелі Сікорського 4 липня 1943 року, Соснковський був призначений головнокомандуючим польськими збройними силами. Казімеж Соснковський з 1944 року вірив в близьку перспективу третьої світової війни і повний розгром в цій війні Радянського Союзу Jan M. Ciechanowski. Powstanie Warszawskie. Pułtusk-Warszawa, Akademia Humanistyczna im. Aleksandra Gieysztora 2009. . В 1944 році генерал Сосновський був змушений піти зі свого поста і виїхати в Канаду. Оселився в околицях Монреаля.

Помер 11 жовтня 1969 року. Був похований в Парижі в костелі Святого Станіслава, згідно з його заповітом.

Нагороди

Польща

Хрест Хоробрих — нагороджений 4 рази (тричі в 1922). Virtuti Militari срібний хрест (1922) золотий хрест командорський хрест Орден Відродження Польщі, великий хрест (22 лютого 1924) Золотий хрест Заслуги (Польща) — нагороджений двічі (17 березня 1930, 13 травня 1933). Хрест Незалежності з мечами (6 листопада 1930) Хрест Заслуги військ Серединної Литви Пам'ятна медаль учаснику війни 1918-1921 років Медаль «Десятиліття здобутої незалежності» Золота Почесна Відзнака Ліги протиповітряної та газової оборони 1-го ступеня Знак «За вірну службу» Пам'ятна відзнака генерального інспектора збройних сил Пам'ятний знак «Перший персонал» Золотий Академічний лавр (5 листопада 1935) Знаки всіх підгалецьких полків 22-ї гірської піхотної дивізії (1936) Орден Білого Орла (11 листопада 1995, посмертно)

Естонія

Хрест Свободи 1-го ступеня, 2-й клас (1922) Орден Орлиного хреста 1-го ступеня (1933) Білий хрест Союзу оборони 2-го класу

Франція

Орден Почесного легіону, великий хрест Орден Сільськогосподарських заслуг, лицарський хрест (до 1935)

Румунське королівство

Орден Корони Румунії, великий хрест Орден Зірки Румунії, великий хрест

Чехословаччина

Чехословацький Воєнний хрест 1918 Орден Білого лева

Інші країни

Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою (Австро-Угорщина; 1914) Орден Білої троянди (Фінляндія), великий хрест (1922) Орден Заслуг (Угорщина), великий хрест (до 1935) Орден Священного скарбу 1-го ступеня (Японська імперія) Орден Корони Італії, великий хрест Орден Святого Савви, великий хрест (Королівство Югославія) Орден Сонця (Афганістан), великий хрест Орден Британської імперії, лицар-командор

Пам'ять З нагоди 120-ї річниці від дня народження генерала, Сейм Польщі вшанував його пам'ять.

Список літератури Лубченков Ю. Н. Сто великих полководцев Второй мировой. — : «Вече», 2005 год.

Примітки

Посилання

Соснковський Казімеж Біографічні та фотографічні дані