Ефект Сільвії Плат — запропонована в 2001 році психологом Джеймсом С. КауфманомKaufman, J. C. (2011). The Sylvia Plath effect: Mental illness in eminent creative writers. The Journal of Creative Behavior, 35(1), 37-50. doi: 10.1002/j.2162-6057.2001.tb01220.x назва закономірності, відповідно до якої з усіх людей творчих професій поетеси в найбільшій мірі схильні до психічних розладів. Назва пов'язана з ім'ям видатної американської поетеси Сільвії Плат, яка покінчила життя самогубством в 1963 році, у віці 30 років. Серед інших видатних поетес, які мали психічні розлади, — зокрема, Емілі Дікінсон та Сара Тісдейл.
Кауфман провів два дослідження. У першому аналізувалися дані 1629 письменників — і було встановлено, що поетеси схильні до психічних розладів у більшій мірі, ніж письменниці і автори-чоловіки. У другому досліджувалися 520 видатних жінок (літераторок, інших мисткинь, політичних діячок) — і було встановлено, що поетеси більш схильні до психічних захворювань, ніж письменниці, акторки, художниці і політичні діячки. Робота Кауфмана була інспірована рядом більш ранніх досліджень з подібними результатами — зокрема, роботами Арнольда ЛюдвігаНаприклад, Ludwig, A. (1994). Mental illness and creative activity in female writers . The American Journal of Psychiatry, 151(11), 1650-6..
Сам Кауфман написав редакційну статтю для журналу European's Journal of Psychology, класифікуючи свій нарис як неточний і заявив: «Коли я дорослішав і вивчав більше аспектів творчості, я був менш захоплений спадщиною ефекту Сільвії Плат […] Я навів кілька аргументів проти важливості моєї роботи».
Хвороба та самогубство Плат породили багато статей у наукових журналах, але майже всі вони були зосереджені на питаннях психодинамічного пояснення та не мали успіху в безпосередньому розгляді клінічної історії та діагнозу. Була значно поширена думка, що вона мала типовий біполярний розлад. Хоча багато досліджень (наприклад, Andreasen, 1987; Jamison, 1989; Ludwig, 1995) продемонстрували, що творчі письменники схильні до психічних захворювань, цей зв'язок не досліджувався глибоко.
Сильвія Плат і її смерть Після кількох попередніх спроб самогубства Джон Гордер (близький друг Плат) відчув, що вона ризикує зазнати подальшої шкоди, і призначив їй антидепресанти за кілька днів до того, як Плат вчинила самогубство. Він відвідував її щодня і робив багато спроб, щоб її госпіталізували. На її відмову він домовився про проживання медсестри.
Деякі критики стверджували, що оскільки антидепресанти зазвичай починають діяти протягом трьох тижнів, її рецепт від Гордера не міг допомогти. Інші кажуть, що американський лікар Плат попереджав її більше ніколи не приймати антидепресант, призначений Гордером, оскільки було виявлено, що він погіршує її депресію, але він прописав його під запатентованою назвою, яку вона не впізнала.
11 лютого 1963 року Плат була знайдена мертвою від отруєння чадним газом на своїй кухні після того, як поклала голову в піч. Вона загородила кімнати між кухнею та сплячими дітьми мокрими рушниками та ганчірками.
Статеві відмінності У західних суспільствах дослідження показали, що жінки мають виший рівень психічних розладів, ніж чоловіки. З раннього підліткового віку до зрілого віку жінки вдвічі частіше за чоловіків відчувають депресію. Крім того, було показано, що жінки які перебували у шлюбі частіше страждають від захворювань, таких як депресія, ніж неодружені жінки. Сільвія Плат була одружена в момент її самогубства.
Критика Захворювання та самогубство Плат породили безліч статей в наукових журналах, але майже всі вони були зосереджені на питаннях психодинамічного пояснення й не увінчалися успіхом в роботі безпосередньо з клінічною історією та діагностикою. З передчасної смерті можна припустити, що, в якийсь момент, якщо б вона жила довше, вона могла б дійти до маніакальної стадії БАР. Широко розповсюдженою є теза, що у неї був типовий біполярно-афективний розладCooper, Brian (2003 June). Sylvia Plath and the depression continuum. J R Soc Med. 96(6): 296—301. PMCID: PMC539515.
Див. також Творчість та психічні захворювання Менструація та психічне здоров'я Післяпологові психічні розлади Жіноче здоров'я Doki Doki Literature Club! — гра про поезію та психічну хворобу
Примітки
Посилання Стаття Дебори Сміт Бейлі у АПА Монітор з психології