Макс Меркель (, 7 грудня 1918, Відень — 28 листопада 2006, Пуцбрунн) — австрійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Клубна кар'єра Макс Меркель — син прусського офіцера. У 15 років прийшов у віденський «Рапід», але зіграв там лише одну гру, після чого перейшов в інший віденський клуб «Вінер Шпорт-Клуб» спочатку в чемпіонаті Австрії, а після аншлюсу в чемпіонаті Німеччини.

З 1942 року грав за команду Люфтваффе «Маркерсдорф», де провів всю війну, по завершенні якої знову недовго грав за «Вінер Шпорт-Клуб».

1946 року повернувся до «Рапіда» (Відень), за який відіграв 8 сезонів. За цей час чотири рази виборював титул чемпіона Австрії. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Рапід» (Відень) у 1954 році.

Виступи за збірні 1939 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Німеччини, частиною якої після аншлюсу була Австрія, у грі проти новоствореної збірної Словаччини, для якої це був історичний перший матч, проте німці поступились 0:2, і Меркель в збірну Німеччини більше не призивався. Лише після війни, 22 червня 1952 року, зіграв ще один матч і за відновлену збірну Австрії проти Швейцарії.

Кар'єра тренера Нідерланди Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1954 року, очоливши тренерський штаб клубу ГБС (Гаага), а в квітні 1955 року і збірну Нідерландів. Під його керівництвом в товариському матчі були обіграні чемпіони світу — збірна ФРН. Але у відборі до ЧС-1958 нідерландці програли Австрії і Меркель пішов у відставку.

«Рапід» У 1956 році Макс очолив рідний «Рапід» (Відень), через рік привівши його до чемпіонства. Після цього молодого тренера переманили в Німеччину.

Німеччина У 1958 році Меркель очолив дортмундську «Боруссію». Тоді чемпіонат ФРН розігрувався за складною багатоступеневою схемою між переможцями регіональних ліг. Лише в 1961 році клуб вийшов у фінал чемпіонату, де начисто програв «Нюрнбергу» — 0:3. Меркель болісно сприйняв поразку і поїхав до Мюнхена, тренувати місцевий «Мюнхен 1860».

У 1962 році «Мюнхен» виграв регіональну лігу, автоматично потрапивши в Бундеслігу. У 1964 році команда добилася першого великого успіху за майже 20 років — виграла Кубок країни у франкфуртського «Айнтрахта». У Кубку кубків «Мюнхен» дійшов до фіналу.

У 1965 році клуб виграв Бундеслігу. Меркель дуже підвищив свій авторитет, але він допустив фатальну помилку, посадивши на лаву запасних югослава Петара Раденковича. Той був дуже незадоволений і підняв бунт, через що тренер був змушений піти.

У січні 1967 року Макс прийняв «Нюрнберг» і витягнув його із зони вильоту, а в наступному сезоні і зовсім зробив команду чемпіоном країни. Тепер Меркеля називали тільки «Майстермахером». Але тренер все зіпсував, вигнавши з команди 14 гравців, а тих, що залишилися, на думку деяких, мучачи садистськими методами тренувань. Не дивно, що клуб займав останнє місце. У березні Меркель пішов з клубу.

Іспанія У 1969 році Меркель прийняв «Севілью», яка тільки но вийшла в Прімеру. Там команда посіла третє місце. У наступному сезоні стало гірше — лише сьоме місце. Меркель посварився з клубним керівництвом і прийняв «Атлетіко». Там все склалося добре. Команда стала чемпіоном Іспанії, але Меркель пішов у відставку через необережну фразу:

Повернення в Німеччину У 1975 році Меркель повернувся в «Мюнхен 1860», який перебував у Другій Бундеслізі. Але повернути клуб в еліту у Меркеля не вийшло, після чого він поїхав у Гельзенкірхен до «Шальке 04». Клуб непогано почав, але гравців «Шальке» постійно викликали на допити, і клуб невдало фінішував.

У 1982 році Меркель ненадовго повернувся до тренерської діяльності «Карлсруе СК». Під його керівництвом клуб уникнув вильоту у Другу Бундеслігу.

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Цюрих», головним тренером команди якого Макс Меркель був 1983 року, але пропрацював лише місяць.

Після тренерської кар'єри працював колумністом у таблоїді «Bild».

Помер 28 листопада 2006 року на 88-му році життя у місті Пуцбрунн біля Мюнхена.

Статистика виступів Статистика клубних виступів Сезон Команда Campionato Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього Турнір Ігор Голів Турнір Ігор Голів Турнір Ігор Голів Турнір Ігор Голів Ігор Голів 1936–37 «Рапід» (Відень) Н 1 0 КА ? ? КЦЄ ? ? - - - 1+ 0+ 1937–38 «Вінер Шпорт-Клуб» Н ? ? КА+КН ? ? - - - - - - ? ? 1938–39 «Вінер Шпорт-Клуб» ГЛ ? ? - - - - - - - - - ? ? 1939–40 ГЛ ? ? КН ? ? - - - - - - ? ? 1940–41 ГЛ ? ? - - - - - - - - - ? ? 1941–42 ГЛ ? ? - - - - - - - - - ? ? 1942–43 «Маркерсдорф» ГЛ ? ? - - - - - - - - - ? ? 1943–44 ГЛ ? ? - - - - - - - - - ? ? 1944–45 - - - - - - - - - - - - 0 0Усього за «Маркерсдорф» ? ? - - - - - - ? ? 1945–46 «Вінер Шпорт-Клуб» 1K 18 5 КА ? ? - - - - - - 18+ 5+Усього за «Вінер Шпорт-Клуб» 18 5 ? ? - - - - 18+ 5+ 1946–47 «Рапід» (Відень) 1.K 11 1 КА ? ? - - - - - - 11+ 1+ 1947–48 1K 9 1 КА ? ? - - - - - - 9+ 1+ 1948–49 1K 16 1 КА ? ? - - - - - - 16+ 1+ 1949–50 С 24 1 - - - - - - - - - 24+ 1+ 1950–51 СА 24 1 - - - КЦ ? ? - - - 24+ 1+ 1951–52 СА 24 2 - - - - - - - - - 24+ 2+ 1952–53 СА 25 0 - - - - - - - - - 25+ 0+ 1953–54 СА 12 0 - - - - - - - - - 12+ 0+Усього за «Рапід» (Відень) 146 7 ? ? ? ? - - 146+ 7+Усього 164 12 ? ? ? ? - - 164+ 12+

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення Як гравця Чемпіон Австрії (4): «Рапід» (Відень): 1947–48, 1950–51, 1951–52, 1953–54

Як тренера Чемпіон Австрії (1): «Рапід» (Відень): 1956–57 Чемпіон ФРН (2): «Мюнхен 1860»: 1965–66 «Нюрнберг»: 1967–68 Володар Кубка ФРН (1): «Мюнхен 1860»: 1964 Чемпіон Іспанії (1): «Атлетіко»: 1972–73 Володар Кубка Іспанії (1): «Атлетіко»: 1971–72

Роботи Trainer mit Zuckerbrot und Peitsche. München 1968 Geheuert, gefeiert, gefeuert. Die bemerke(l)nswerten Erlebnisse eines Fussballtrainers. München 1980 ISBN 3-442-03948-7 Das Runde ist der Ball. 3. Aufl. München 1989 ISBN 3-7766-1566-4 Man muss auch verlieren können. Vom Tennis und anderen Ärgernissen. München/Berlin 1990 ISBN 3-7766-1648-2 Max Merkels Läster-Lexikon des Fussballs. Berlin 1991 ISBN 3-328-00486-6 Einwürfe. Fussballsprüche vom Spielfeldrand. Berlin 1993 ISBN 3-328-00584-6

Примітки

Посилання